ВАСИЛІЙ ВЕЛИКИЙ

14 січня

День Святителя Василія Великого

Новий рік за старим стилем

 Народився  Василій Великий, архієпископ  Кесарії Каппадокійської, 329 року в багатій та впливовій родині. Дитинство провів у бабусі Мокрини, яка дала йому перші знання і прищепила любов до Бога.  Непересічні здібності хлопця, велику бажання вчитися відкрили дорогу до найвідоміших тодішніх учбових закладів. Василій спершу навчався в училищі, де студіював риторику, філософію, теологію Потім продовжив навчання в Афінах.

         Василій Великий, успішно навчаючись, не забував про Бога.

         У Єрусалимі він приймає святе хрещення, і з362року був рукоположений в сан диякона.

         Василій був людиною всебічно обдарованою, високоосвіченою, незрівнянним знавцем Святого Письма. Чесноти, розум і служіння Богу поставили його вище від інших священнослужителів, тому його обрали архієпископом Кесарії у Каппадокії.

         У сані архіпастиря Кесарійської церкви Василій відзначився як оборонець святої віри, добрий організатор, реформатор богослужінь і святої літургії, славетний проповідник і церковний письменник. Його перу належать тлумачення Святого Письма, Правила, необхідні для християнина, молитва (літургія),для служіння в церкві. В Україні здавна були відомі твори Василія Великого, зокрема «Бесіди на шестоднев» (виклад історії творення світу), аскетичні навчання про піст і чернече життя…

         За заслуги перед святою Цервою Василію було дано титул Великого.

         Помер архієпископ Василій 1 січня (за старим стилем) 379 року, проживши 50 років. За переказами, його нетлінні мощі перенесено в Італію і знаходяться вони в м. Римі.

         Після смерті Василія Великого церква визнала його святим.

         Свято пам’яті Василія Великого збігається з Новим роком за старим стилем (14 січня) вечір перед цим днем називають щедрим або багатим.

         З першим новорічним днем пов’язано багато народних прикмет.

         Якщо ніч перед Новим роком тиха і ясна – буде щасливий рік. Якщо сонце весело зійде – також увесь рік буде щасливий.

         Дівчата вранці кладуть у воду, якою вмиваються, червоне намисто – щоб бути вродливими. Хлопчаки ходять до рідних, переважно до хрещених батьків, засівати зерном.

         Перший посівальник називається «полазником», який приносить до хати щастя. За народним уявленням дівчата щастя не приносять, тому засівати вони не ходять.

         Хлопчаки посипають хату збіжжям, бажають господарям щастя, здоров’я, щедрого врожаю.

         «Ой роди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю! Будьте здорові з Новим Роком та з Василем! На щастя, на Новий рік – щоб краще вродило, як у торік: жито-пшеницю, всяку пашницю, коноплі під стелю, а льон по коліна – щоб у вас, хрещених, голова не боліла! Будьте здорові з Новим Роком, добрим здоров’ям»,