Свято започатковано в 1997 році, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 124/97 "Про День української писемності та мови".
Щорічно 28 жовтня відзначається День
визволення України від німецько – фашистських загарбників
Це
свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року
№ 836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських
загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у
Другій світовій війні».
В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.
Роздобудько Ірен Віталіївна – українська журналістка, талановита письменниця, поетеса, майстриня сценарної фільмографії та
переможниця багатьох літературних конкурсів.
Її називають однією з найуспішніших українських письменниць, вона – неодноразова переможниця літературного конкурсу «Коронація слова». Ірен Роздобудько просто займається улюбленою справою, і можливо, саме у цьому нестримному бажанні і закладена формула її успіху. А ще – у таланті і великій працелюбності. У творчому доробку Ірен кілька десятків дуже різних книжок, серед яких легкі детективи, любовні, психологічні, сатиричні романи та навіть дитячі книжки.
Пилип Орлик був одним із найближчих соратників Івана мазепи і мав славу людини з непереможним козацьким духом і нездоланним прагненням до утвердження незалежності Української держави. Він народився в селі Косуть у Литві в шляхетській родині чесько-литовсько-польського походження. його батько загинув у битві під хотином 1673 року, коли Пилип був іще немовлям. Освіту отримав у Києво-Могилянському колегіумі. Працював писарем у канцелярії київського митрополита. Згодом перебував на різних посадах у Генеральній військовій канцелярії.
1906 р. юнак вступає до Колегії Павла Ґалаґана в Києві, одного з найкращих приватних навчальних закладів на Україні. Тут розпочинає писати вірші російською мовою, досконало вивчає французьку, німецьку, грецьку та латину. Успішно закінчивши в 1910 р.
Найкращі з кращих падають від
куль,
Грудьми своїми землю прикривають.
Сумним набатом в селах і містах.
Війна,
що триває в Україні, демонструє безпрецендентні у світовій історії приклади
героїзму, як окремих громадян так і населених пунктів. Не лише люди, а й міста
є справжніми форпостами духу. Їхній подвиг, який творить щодня під час відсічі
збройної агресії Російської Федерації проти України
відзначений належним чином.
Волноваха. Місто якого
більше немає.
Місто в Донецькій області. Під час російського вторгнення 24 лютого 2022 року Волноваха опинилася на лінії фронту. 27 лютого окупаційні війська захопили Волноваху, але незабаром були вибиті з міста українською армією. Протягом двох діб російська армія наступала на місто, його обстрілювали з РСЗВ і артилерії, через що загинуло щонайменше 20 мирних жителів і пошкоджено житлові
Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині. Його батько — греко-католицький священик Василь Кіт, що змінив прізвище незадовго перед народженням єдиного сина.
Дитячі роки Антонича припали на час Першої світової війни, коли його батьки були змушені 1914 року переселитися до Відня, а 1919 року — на Пряшівіщину, до Чехословаччини. Із середини 1920-х років жили в с. Бортятин (тепер Мостиського району Львівської області), де о. Василь був місцевим парохом.
Народився
майбутній письменник1906 року в с. Куземині в сім’ї
муляра Павла Лозгов’яги. Мати - Євдокія Іванівна Кривуша походила із
заможного селянського роду.
З
шести років почалося навчання в церковнопарафіяльній школі, потім закінчив в
Охтирці вищу початкову школу. 1920 року вступив до технічної школи слюсарного
ремесла. Згодом закінчив Краснопільську
школу художньо-керамічного профілю.
У 1920 році він став свідком жорстокої розправи чекістів над його дядьком та стареньким дідусем. Їх смерть страшенно вразила хлопця. Усе це народжувало протест в душі Івана Багряного.
