пʼятниця, 11 листопада 2022 р.

МІСТА_ГЕРОЇ УКРАЇНИ

 


А на моїй землі іде війна…

Найкращі з кращих падають від куль,

Грудьми своїми землю прикривають.

Сумним набатом в селах і містах.

         Війна, що триває в Україні, демонструє безпрецендентні у світовій історії приклади героїзму, як окремих громадян так і населених пунктів. Не лише люди, а й міста є справжніми форпостами духу. Їхній подвиг, який творить щодня під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України відзначений належним чином.

                         Волноваха. Місто якого більше немає

         Місто в Донецькій області. Під час російського вторгнення 24 лютого  2022 року Волноваха опинилася на лінії фронту. 27 лютого окупаційні війська захопили Волноваху, але незабаром були вибиті з міста українською армією. Протягом двох діб російська армія наступала на місто, його обстрілювали з РСЗВ і артилерії, через що загинуло щонайменше 20 мирних жителів і пошкоджено житлові

будинки. 3 березня російський винищувач-бомбардувальник Су-34 був збитий біля Волновахи близько 11 години. Пілоти цього літака здійснювали бомбардування цивільного населення та інфраструктури міста. Літак цього ж типу було збито наступного дня. З 11 березня 2022 року місто окуповано російськими військами. Внаслідок бойових дій місто було майже повністю знищене, а місцеві жителі — евакуйовані.

Гостомель – селище міського типу в Бучанському районі Київської області. 24 лютого 2022 року Росія почала атакувати аеродром в Гостомелі. Близько 7:00 ранку російська ракета розірвалася біля цивільного житлового будинку.  Під час боїв за Гостомельський аеродром ЗСУ збили 3 гелікоптери із 34, проте війська РФ встигли висадити десант, зав'язався бій.  Близько 19:20 того ж дня надійшла інформація про захоплення Гостомеля окупантами . Під час висадки десанту військ РФ було знищено найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак, створений київським державним підприємством імені Антонова.  Проте ЗСУ застосували артилерію та авіацію і заявили про зачистку аеропорту. Десант розбігся по полях та лісах. Вже о 18:02 президент України заявив про те, що десант заблоковано і дано наказ на знищення. Протягом довгого часу  продовжуються бої,,   але аеропорт перебував під контролем ЗСУ.  Коли російський десант з 400 чоловік намагався висадитися в Гостомелі  сили нацгвардії відбили цей наступ.

Станом на 26 лютого українським військам вдалося відстояти Гостомель. Близько 10 ранку з'явилася інформація про захоплення російським спецназом української військової частини № 3017. Диверсанти перевдягнулися у форму українських військових і вирушили у напрямку до Києва.

1 квітня 2022 року російські війська залишили Гостомель. 2 квітня 2022 року Міноборони України оголосило всю Київську область, де розташований Гостомель, вільною від російських військ після того, як російські війська покинули цю територію

Маріуполь – великий промисловий центр Донецької області розташований на березі Азовського моря. На весь світ відома продукція його металургійного комбінату «Азовсталь». Тут розвинена  також коксохімічна, машинобудівна, металообробна, судноремонтна промисловість. Але місто є ще й приморським  кліматичним і грязевим курортом.

З початком російської агресії  ще в 2014 році Маріуполь, завдяки важливому стратегічному значенню, стає одним із ключових міст російсько-українського протистояння. З 13 квітня 2014 року, місто контролювалося проросійськими терористичними формування «ДНР». 13 червня 2014 місто було визволене від терористів силами добровольчих українських батальйонів, але довгий час місто залишалося вразливим для терактів, найбільший із яких стався 24 січня 2015.

З 1 березня 2022 року місто перебуває у блокаді російських окупаційних військ.  Російські війська застосували в місті тактику облоги з блокуванням доставки гуманітарної допомоги жителям міста. Також, окупанти незаконно перевозили жителів Маріуполя на територію Росії та ОРДЛО (окремі райони Донецької та Луганської області).

Російські літаки скидади бомби на будинки, де в  підвалах під час авіаудару переховувались мирні жителі та біженці. Місто обстрілювали кораблі військово-морського флоту Росії.

6 квітня російські окупаційні війська запустили в роботу мобільні крематорії, де спалюють тіла загиблих.   Жертвами окупантів стали десятки тисяч цивільних маріупольців. Саме тому Росія не поспішала давати "зелене світло" місії Туреччини та іншим ініціативам із порятунку та повної евакуації мешканців Маріуполя.

В облогу були взяті українські військові, що залишилися на території комбінату «Азовсталь».. Українські військовики, які опинилися замкненими в підземеллях комплексу разом із цивільними, відчувавали гостру нестачу води, їжі, лікарських засобів, боєприпасів. Їх майже 2 місяці утримували  на «Азовсталі» у надскладних умовах. Ситуація привернула велику увагу міжнародної спільноти. У середині травня, розпочався організований вихід українських захисників з території заводу для подальшої домовленості про обмін з російською стороною. Маріуполь опинився в повній окупації.

Вірш «Маріуполь» YouTube Ольга Калина

 

Харків –одне з історичних міст України. У ході широкомасштабного російського вторгнення 2022 року Харків зазнав масових бомбардувань. Попри запевнення російської влади не обстрілювати невійськові об'єкти, ворожі війська продовжували  цілеспрямовано знищувати цивільну інфраструктуру міста. Бої за Харків тривали з 24 лютого 2022 року до 11 вересня 2022 року.

 

Херсон - Важливий економічний центр півдня України. Значний залізничний вузол (на лінії МиколаївСнігурівкаДжанкой), морський торговельний порт, річковий порт. Херсон має місто-супутник Олешки. З початку березня місто тимчасово окуповане Російською Федерацією. Окупаційні сили почали влаштовувати провокації з ціллю подальшої анексії регіону. У місті пройшла серія масштабних мітингів з гаслами "Херсон - це Україна" проти російської окупації. 28 червня стало відомо, що російські окупанти почали незаконну видачу російських паспортів в місті та області. Протягом наступних місяців ЗСУ наносили численні удари по складах боєприпасів та командних пунктах російських військ у Херсоні.

         Старовинне місто Чернігів. Уперше він згадується в «Повісті временних літ». Обласний центр Чернігівської області.

         На підступах до Чернігова, на трасі Ріпки-Чернігів, першими в бій із російськими загарбниками вступили танкісти 1-шої окремої танкової бригади. Вдалими діями з засідок, при підтримці вогню артилерії, танкісти нанесли втрати передовим підрозділам противника, що дозволило підрозділам Чернігівського гарнізону підготувати, зайняти оборонні позиції навколо міста та організовано вступити в бій з загарбниками. Російські війська підступили до міста, та, не маючи змоги його захопити, почали масований обстріл його цивільної інфраструктури авіацією та артилерією.

         Станом на 22 березня місто, після трьох тижнів безперервних обстрілів, перебувало на межі гуманітарної катастрофи. Уночі з 22 на 23 березня внаслідок російського авіабомбардування було підірвано автомобільний міст через Десну, який слугував сполученням міста з Києвом та всією Україною, що вкрай загострило ситуацію. В місті не було електрики, майже були відсутні вода, газ, зв'язок, деякі мікрорайони знищені на 70 %.

         Із 3 квітня 2022 року обстріли міста практично припинилися, до міста стали завозити гуманітарну допомогу.

         Хоча місто і не знаходилося в тимчасовій окупації, це були чи не найважчі часи в історії Чернігова. Деякий час місто знаходилося у кільці, російські війська намагалися пробитися до міста. Але усі спроби було успішно пригнічені зусиллями сміливих захисників міста-героя. Але проти регулярних обстрілів та бомбардувань нічого вдіяти не вдавалось. Страждали як об'єкти інфраструктури, так і житлові будинки.

         Чернігів став одним з найбільш зруйнованих міст України після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.

Буча.

24-25 лютого 2022 року під час операції росіян із захоплення аеропорту «Антонов» у Гостомелі від боїв у Бучі постраждали перші будинки.

27-28 лютого відбувся перший бій за місто, в результаті якого колону російської техніки було розбито вщент на вулиці Вокзальній, що з’єднує Бучу з Ірпінем. Українські збройні формування і містяни не пустили в бік Києва до Бучі російських окупантів.

3 березня 2022 року росіяни розпочали спецоперацію з захоплення міста, завівши колони військової техніки з трьох боків.

5 березня окупаційні війська закріпилися та увійшли до будівлі Бучанської міської ради.

6 березня російські війська активізували обстріл міста, убивши незліченну кількість мирних жителів.

10-14 березня місцева влада повідомила про організовану евакуацію населення, проте окупанти перешкоджали вивезенню людей. Місто перебувало в окупації 28 днів.

 31 березня місто було звільнено від російських окупантів. Були виявлені ознаки воєнних злочинів Росії, зокрема масових убивств та страт цивільного населення.

Місто Буча стала всесвітньовідомою після російської окупації. У місті за ті дні постраждало 26 тисяч будинків. Під стінами храму Святого апостола Андрія Первозванного після відходу російських окупантів було знайдено масове поховання мирних жителів, убитих російськими військовими. Кількість жертв складала 90%. 10% населення Бучі залишилися живими.

Катовані, зґвалтовані, убиті

 Та зв’язані мотузками тіла,

Лежать кругом, і навіть, не прикриті –

 Над ними познущалася орда.

Тіла кругом: в розвалинах будинків,

В дворі та по дорогах вздовж шляху –

Куди хтось йшов, чи їхав звідкись,

То там зустрів він смерть важку.

А орки зверху танками по тілу,

Безжалісно каталися весь час..

Ці нелюди, собаки озвірілі

Скрізь геноцид людей творили в нас.

 Орда – ордою.. нічого людського

Та і святого в виродків нема.

 Загонимо зло в пекло, із якого

До нас присунула оця біда.

 Нехай гієни вже себе кусають,

І жруть себе, як в банці павуки,

 І один в одного там кров спускають..

 Горіти їм у пеклі навіки́!

                            Ірпінь.

Це передмістя Києва. Найбільше місто у Бучанському районі Київської області.

З 24 лютого  року місто почало страждати від російського вторгнення в Україну.

25 лютого 2022 року українські війська знищили російську колону, що прямувала до Ірпеня.

 27 лютого російські сухопутні війська просунулися в Бучу, а потім прорвалися з Бучі в бік Ірпеня, тим самим розпочавши бій за Ірпінь. Усередині міста зав'язався танковий бій, а українська піхота вела бойові дії з російськими ВДВ. Через деякий час  російські війська намагалися прорватися через місто, але отримали відсіч українськими Сухопутними військами та військами територіальної оборони, танковим підкріпленням з Бучі.  Внаслідок цього точилися жорстокі бої.

2 березня 2022 року два російські Су-25 завдали авіаудару в Ірпені. Дві ракети влучили в житловий будинок, У свою чергу один із Су-25 був збитий..  З часом російські війська почали втрачати ініціативу в наступі, зазнаючи значних втрат та зупиняючись на «несприятливих рубежах»

 3 березня почалась евакуація населення .  з міста вивезли  понад 400 жінок і дітей. 6 березня Ірпінь знову зазнав обстрілів.

Бійці 72-гої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців знищили окупантів, які прагнули прорватися до Києва. Завдяки цьому українські військові затиснули загарбників у котел. продовжуючи відтісняти ворога від української столиці. 28 березня місто Ірпінь було повністю  звільнено від російських військ.

Миколаїв.

         Кажуть що Миколаїв розташований під Одесою. Ні Миколаїв – не той що під Одесою. Миколаїв це той, хто закрив собою Одесу, захистив Південь України, і зберіг Кіровоградську і Полтавську область від руйнувань і смерті.

Бої за Миколаїв тривають з 24 лютого і по сьогодні.

Миколаєве, як ти, стоїш?
Знову влучили в тебе ракети?
Ти щоночі, мій рідний, не спиш? ,
Про біду твою знає планета!
Миколаєве мій, потримАйсь,
Дуже скоро усе це минеться!
А сьогодні горить небокрай,
А сирени б'ють жАхом у серце...
Я з тобою, ти чуєш мене?
Трохи боязно, тільки ж тримаюсь!
Пройде все, і війна ця мине,
Ми з тобою іще заспіваєм!
Миколаєве, вірю тобі,
Віру ту не втрачаю ніколи!
Ворог згине, ти виграєш бій,
Бо з тобою - святитель Микола.
Так, святий Миколай і сини
України великої встали,
Щоби вигнать орду сатани,
Щоби сили добра панували!

                     Анна Король

 

Охтирка. Місто на Сумщині. Розташоване майже за 30 кілометрів від кордону з Російською Федерацією.  Через стратегічне розташування Охтирки її захоплення було дуже важливим для російського командування. У разі захоплення Охтирки для російських окупаційних військ відкривався прямий шлях на Полтаву і Миргород, через Гадяч на Київ, а також на південь у бік Харкова.

24 лютого воно стало чи не першим населеним пунктом України, куди на танках та іншій бронетехніці вдерлися російські окупанти. Їх зустрічали військові й Територіальна оборона. окупант такого спротиву не очікував. Гатив зі злості по місту з "Градів" і пускав із літаків вакуумні бомби.

 

Російські окупаційні війська впродовж 30 днів обстрілювали з важкої артилерії та скидали бомби на житлові квартали Охтирки. Були пошкоджені та зруйновані сотні житлових будинків, знищені об’єкти критичної інфраструктури та вбиті мирні жителі. 

 

А знаєте, війна колись закінчиться

І з часом відбудуються міста,

Але ніколи більше не повернуться

Всі ті, кого забрали небеса.

 

Їх вже немає,безліч їх загинуло,

Але за що? Чому така ціна?

Вони на небі мабуть, поруч з ангелами,

Їм там спокійніше, бо на землі війна.

        

Це все так боляче, що серце розривається,

Де правда і в чиїх руках життя?

Чому війна лише простих людей торкається?

А для політиків здається просто гра…

 

Знову до неба я з молитвою звертаюся,

 Благаю Боже, спокою пошли,

Щоб моя рідна серцю Україна

Не знала більше пострілів війни.

 

А знаєте, війна колись закінчиться

І тільки спогади залишаться в серцях,

Але ніколи більше не повернуться

Всі ті, кого забрали небеса.

 

Вшануймо пам'ять всіх убієнних в цій війні хвилиною мовчання. 

Немає коментарів:

Дописати коментар

А ймення зорі тій Полин

Квітнева ніч, яка розкраяла для всієї України життя на "до" чи "опісля". Це вже потім ми кидалися читати одкровення Іоан...