ЛЕГЕНДАРНИЙ КОМАНДИР УПА

30 червня

115 років від дня народження

Романа Шухевича,

українського політичного і військового діяча.

         Генерал-хорунжий і головний командир української повстанської армії (1943-1950), провідник Організації українських націоналістів на рідних землях, голова Секретаріату Української головної визвольної ради Роман Шухевич (псевдо Тарас Чупринка) був одним із чільних організаторів військового опору, що чинився проти німців і радянських військ на окупованій ними території Західної України.

І ДОЛЯ МОЯ - МІЙ ЗАКОН ОСНОВНИЙ

   

       Відомо що кожна держава має Конституцію. Цей документ є першорядним і найважливішим.

         Слово «конституція» в перекладі з латинської мови означає «устрій», «установлення». Згодом цим словом став називатися звід основних законів держав.

         Важливо в державі мати свою Конституцію, адже вона визначає головний порядок у державі та права її громадян.

         Так, наш світ підкоряється певним законам: є закони природи, які упорядковують життя на землі, є закони Божі – закони найвищої моралі, що допомагають нам відокремлювати добро від зла. А є державні закони – правила існування в суспільстві, яких мають дотримуватися всі громадяни тієї чи іншої країни.

         Уявімо собі, яке б було життя людини, якби не було цих законів. Це було б життя в хаосі, безладді, люди керувались би лише одним правилом: що хочу – те й роблю. І тому, ще з давніх часів люди почали упорядковувати своє життя. Спочатку, мабуть, це були просто загальні домовленості, але згодом вони стали непорушними правилами. А найважливіші з правил стали законами й увійшли до окремого зводу, що потім отримав назву Конституція.

         Шлях становлення Української державності довгий і тернистий. Отже й історія нашої Конституції також тривала. А бере вона початок ще з часів Київської Русі.

         В ХІ столітті за часів Ярослава Мудрого був створений перший збірник законів який називався «Руська правда». Цей документ визначав права всіх верств суспільства у князівстві. Звичайно нові закони насамперед оберігали інтереси та майно знаті.

         Відповідно до «Руської правди» була заборонена кровна помста, яка існувала у слов’ян. За вбивство людини раніше мстилися родичі загиблого, винищуючи рідних вбивці з покоління в покоління. Тепер за вбивство платили штраф. Створення законів сприяло встановленню порядку в державі.

         Законодавство цього періоду мало досить розвинуту систему цивільно-правових норм. У статтях «Руської правди» говориться про встановлення права власності на землю, угіддя, рухоме майно. Відомі такі види договорів: міна, купівля-продаж, позика, найм.

         Багато уваги було приділено кримінальному праву. Злочин трактувався як «обида», незалежно від того, чи це була моральна, чи фізична шкода. Система покарань була проста.

         У ХIII-XVII столітті у містах України та Білорусії запроваджується Магдебурське право. На його основі в містах почали створюватися ограни місцевого самоврядування – магістрат. Громадяни звільнялися від феодальних повинностей, і суспільне життя міста відтепер визначала громада.

         Застосування Магдебурського права в Україні було припинено Катериною ІІ в 1786 році. Але в Києві воно діяло аж до 1835 року.

         В XVIII столітті Пилип Орлик уклав на Бендерській раді між ним та козацькою старшиною угоди під назвою «пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького», що стала першим конституційним актом України. Вона не лише регулювала взаємини між українським станом, а й визначала внутрішній устрій та зовнішні відносини козацької держави. Головні положення документа передбачали збереження православ’я, як державної релігії та утвердження самостійної церкви, проголошення станової виборної конституційної монархії, встановлення колегіальної форми правління й виборність усієї державної адміністрації.

         В ХІХ столітті була створена нова Конституція Михайла Грушевського.

         29 січня 1918 року в IV універсалі Української Центральної ради було проголошено створення Української народної Республіки.

         29 квітня того ж року на сесії Центральної Ради було затверджено Конституцію Української Народної Республіки. Автором її став Михайло Грушевський.

         Конституція складалася із 35 статей і 8 розділів. Це були загальні постанови, Права громадян України, органи влади, Всенародні збори, Суд.

         У І розділі констатувалося, що УНР – це «держава суверенна, самостійна і ні від кого незалежна».

ІІ розділ – про права і свободи громадян.

         Наступні 4 розділи врегулювали принципи організації і діяльності вищих органів державної влади, управління й судочинства.

         Але у Конституції Михайла Грушевського не згадувалося про герб, прапор і гімн держави, про основні принципи внутрішньої і зовнішньої політики, про порядок обрання місцевих органів влади і управління.

Конституція Української Народної Республіки була доброю правовою базою для всього іншого законодавства України.

         У 1919 році була створена Конституція УРСР. Це 1-й конституційний акт, що закріпляв встановлення радянської форми влади в Україні: Основний Закон Української Соціалістичної Радянської Республіки.

         І розділ «здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму шляхом проведення соціалістичних перетворень та систематичного придушення всіх контрреволюційних проявів з боку заможних класів».

         ІІ розділ визначав організацію радянської влади.

         ІІІ розділ – про «Декларацію прав і обов’язків трудящого і експлуатованого народу України».

         IV розділ затверджував державний герб і прапор України.

         У такий спосіб більшовики створювали конституційні норми, щоб за будь-яких обставин забезпечити собі потрібний склад депутатських рад на всіх рівнях. Із частковими змінами Конституція 1919 року проіснувала до 1929 року. За часів існування Радянського Союзу було прийнять чотири Конституції, що поширювалися і на Українську Соціалістичну Республіку.

         Конституція УРСР 1978 року була прийнята на позачерговій 7-й сесії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки дев’ятого скликання     20 квітня 1979 року. Її завданням було закріпити зміни та новації у державного-політичнолму та правовому устрої, передбачені Конституцією Союзу Радянських Соціалістичних Республік 1977 року. Складалася Конституція з Преамбули та 10 розділів: основи суспільного ладу і політики; держава і устрій, ограни державної влади і управління, економічний і соціальний розвиток, бюджет, правосуддя, геральдика.

         24 серпня 1991 року Україна заявила світовій спільноті про себе, як про незалежну й вільну державу. З того дня наша країна почала розбудову.

         З 20 вересня 1994 року Верховною Радою України було створено Конституційну комісію, яка розробляла нову Конституцію нашої держави. І 28 червня 1996 року Верховна рада прийняла Конституцію, як суверенну, незалежну, демократичну та правову державу.

         Відповідно до Конституції зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів та безпеки. Конституція закріплює рівність громадян перед законом, відкидає можливість привілеїв або обмежень за расовими, політичними, релігійними й іншими переконаннями.

         Отаким довгим, складним і тернистим був шлях створення Конституції України.

ФУНДАТОР ТЕОРЕТИЧНОЇ КОСМОНАВТИКИ

    

    9 червня минає 125 років від дня народження Юрія Васильовича Кондратюка,  вченого-винахідника, одного з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів.

         Ім’я Юрія Васильовича Кондратюка-Шаргея  одного з перших творців і дослідників ракетної техніки, яким пишається вітчизняна наука – тривалий час було в тіні, істинна біографія замовчувалася або перекручувалася та як потрібно було владі.

Марко Черемшина

 

 Марко Черемшина народився 13 червня 1874 року в селі Кобаках Косовського району Івано-Франківської області в селянській сім’ї. Коли в 1889 році Марко закінчив школу, батько віддав його в «науку» до гімназії в м.Коломию. Гімназія зустріла селянського хлопця непривітно. Навчання велося тут польською мовою, якої він зовсім не знав. Але незабаром він опанував польську мову і вийшов у число кращих учнів. Марко розумів, що батькам не легко було його вчити, і тому намагався виправдати їхні надії. Він виявляв жвавий інтерес до сучасного літературного життя на Буковині і Галичині. В 1896 році майбутній письменник закінчив гімназію і цього ж року поїхав до Відня, щоб здобути професію лікаря. Оскільки на медичному факультеті університету була дуже висока плата за навчання, він відмовився від свого наміру і вступив на юридичний факультет. В університеті він повністю віддає себе літературній і культурно-громадській діяльності.

  З 1896 року в чернівецькій українській газеті «Буковина» починають з’являтися перші твори молодого письменника – оповідання, поезії в прозі, художні переклади.

ТРІЙЦЯ

   

 На 50-й день після Великодня, свята воскресіння Христового, - весь християнський світ відзначає Трійцю (П’ятидесятницю) - одне з провідних свят церковного календаря.

         У християнстві свято П’ятидесятниці сформувалось у IV столітті, після прийняття церквою догмата про трійцю – існування єдиного Бога у трьох іпостасях. «Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх во ім’я Отця, і Сина, і Духа святого». (матвія, 28, 19) – так наставляв своїх учнів Христос невдовзі після свого воскресіння. І, згідно з Біблією, у день єврейського свята Шавуот – П’ятидесятниці зійшов на апостолів з неба дух святий і пішли вони між народи, «говорячи іншими мовами, як дух їм провіщав». (Діяння, 2, 1-4).

ЩОБ СОНЦЮ І КВІТАМ ВСМІХАЛИСЯ ДІТИ

    20 листопада 1959 року була прийнята Декларація прав дитини. Рівно через 30 років — 20 листопада 1989 року Генеральною Асамблеєю ООН було одноголосно прийнято Конвенцію ООН про права дитини, в якій викладено, які дії та як саме повинні здійснювати держави, їх уряди, неурядові організації, засоби масової інформації та приватні особи для забезпечення дотримання прав дітей по відношенню до кожної дитини. В Україні Конвенція ООН про права дитини набула чинності з 27 вересня 1991 року.

УКРАЇНСЬКА МОВА - ЛІТ МИНУЛИХ ПОВІСТЬ

 24 травня Україна відзначає День слов’янської писемності та культури. Традиція відзначати це свято зародилася ще в кінці 8-х років минулого століття, то й назву вона одержала традиційну для тих часів: День слов’янської писемності

     У цей день вшановуються святі рівноапостольні – першопросвітники Кирило і Мефодій. Вони – творці писемності, здійснили переклад богословських книг з грецької мови на старослов’янську, поширювали християнське вчення.

         Довгий час побутувала думка, що наша писемність з’явилася лише після хрещення Русі, тоді коли з Візантії та Болгарії прийшли на Київську Русь богослужебні книги. Проте археологи знаходили знаки на кам’яних плитах, амфорах та інших речах і припускали , що це могла бути найдавніша, цілком забута писемність українського народу.

ГЕНЕТИЧНИЙ КОД НАЦІЇ

     

                                                                                                                                                          Одягнімо вишиванки, друже

                    Хай побачить українців світ –

                       Молодих, відважних, дужих,

                       У єднанні на сто тисяч літ

                                                   Василь Дерій

         Вишиванка – національна святиня, бо символізує собою та несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв'язок багатьох поколінь, зв'язок, що не переривається віками. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як безцінну реліквію.   

         Вишита сорочка – це для українця не лише одяг, не лише вбрання, яке вдягається у найважливіші дні життя або на свята. Це символ приналежності до роду та нації, ознака українськості, а у наш час ще й один із символів, за яким вирізняється українець в усьому світі.

         День вишиванки не є офіційним, але його відзначають не тільки в Україні, але й за її межами. Там де є українці.

СПІВЕЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ ЗЕМЛІ

14 травня виповнюється 150 років  від дня народження письменника Василя Стефаника. В історію світової літератури він увійшов як неперевершений майстер психологічної новели.  Його називали «володарем дум селянських» і «поетом мужицької розпуки» за глибоке знання селянської душі й суворої правди життя.