БЕЗ ПРАВА НА ЗАБУТТЯ

26 квітня 1986 року о 1-23-44 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

    

ВЕЛИКДЕНЬ

 

 Великдень тісно повязаний з весняними Святами - це головне весняне Свято. Кожна родина дуже пильно до нього готується ввесь Страстний тиждень. 

    В саму Великодню ніч парубки та чоловіки розкладають біля Церкви великий вогонь, а як святять паски, то стріляють. Сходячи на Великдень, сонце грає - танцює й міниться. Того дня, як Христос Воскрес, сонце з радості не знаходило, і день був великий, тому й назва Великдень. На Великдень освячується стародавня християнська їжа: паска, порся, ковбаси, крашанки, сир, що так уразили Царгородського Патріарха ЄфиміюІІ, і віе 1591 року виступив з окремим Посланням проти того, і видрукував його в Львовській Брестській друкарні.

ЯК НЕ ТЕПЕР, ТО В ЧИСТИЙ ЧЕТВЕР

Три останні дні напередодні Великодня люди вважали жалобливими, «бо Ісус Христос покутував за наші гріхи2. Найбільш богомільні не тільки «носили жалобу» - голосно не розмовляли, не сміялися, не встрявали в суперечки – а й не вживали їжі, даючи напередодні сувору обітницю, «щоб Бог допоміг позбавитися гріхів та хвороб». Здебільшого це стосувалося Чистого четверга (Живильного, Страстного,  Великого, деінде Нявського Великодня).

Українці - підкорювачі космосу

У місячні безхмарні ночі ніщо не заважало нашим предкам, та й не тільки їм, роздивлятися зоряне небо. Завдяки ретельним спостереженням люди збагнули серед безлічі зірок певне розташування окремих сузір’їв. Вони складали про них легенди, давали їм назви. Вирізняли на небі й окремі планети. Однак найбільш пізнаним у народі небесним світилом, пов’язаним із селянським побутом, був, звичайно, Місяць, якому приписувалась дивна сила, зокрема вплив на всі рослини і усе живе.

ПРИЙДЕ ВЕРБНИЦЯ - НАЗАД ЗИМА ВЕРНЕТЬСЯ

   9 КВІТНЯ

ВЕРБНА НЕДІЛЯ

Все ближче і ближче кінець Великого посту. Віддавна особливу радість приносили шоста неділя і останній тиждень перед Великоднем, тиждень який має кілька народних накличок: Чистий, Жилавий, Білий, Вербний, Цвітний (Квітний) тиждень, Лазарева субота тощо. На Галичичні Вербний тиждень ще називали Шутковим. з нетерпінням чекали останньої неділі посту діти, "бо то їхнє свято". Напередодні, тобто в суботу, майже всі сільські підлітки йшли на узлісся, щоб удосталь заготовити вербових гілочок і принести їх до церкви. У неділю біля храму відбулася посвята червоної верби.

БЛАГОВІСНИК

6 КВІТНЯ

БЛАГОВІСНИК

    Слідом за Благовіщенням заступає Благовісник . За церковиним календарем це Собор Архангела Гавриїла (по народному - Гаврила).  У простонародді цей святий сприймавсь, усупереч християнському вченню, як володар бливскавок. Мабуть, удавнину він був одним з покровителів небесних явищ. Серед них були також святий Юрій, архистратиг Михаїл та пророк Ілля. До цієї когорти причислений і архангел Гавриїл - Благовісник. Щоправда, в кожному конкретному вимпадку люди відрізняли їх Покровительство. "Як гримить, то це Ілля по небу їздить, а Гаврило квіткою махає", "Як перед ударом грому з блискавками робиться хрест, то це Михаїл хрестом благословляє, а Гавриїл стріляє в чорта"  чи "Коли чуємо, що грім гримить, то це з небесної гармати Юрій і Гавриїл стріляють нечисту силу; святий Юрій кулі закладає, а архангел Гавриїл гніт зхапалює". Як бачимо, в кожному окремому випадку наставництво має свої різновиди.

    7 КВІТНЯ

БЛАГОВІЩЕННЯ

Сучасникам, особливо молоді, обряд, пов'язаний з топтанням рясту, майже невідомий, хоча в давнину він був у вжиткові майже на всьому терені України і користувався великою популярністю. Нині ж од цього дійства збереглися лише крилаті афоризми: «Йому вже не топтати рясту», «Він уже відтоптав свій ряст». Так кажуть, як ви догадуєтесь, про людей безнадійно хворих.

     Отож давайте пригадаємо цей забути, але дуже цікавий звичай нашого народу. Напровесні, коли береги річок та луки рясніли першими весняними квітами, в тому числі й рястом, пролісками, первоцвітом та сон-травою, люди, насамперед хворі й літні, відшукували кущики і, роззувшись, босоніж топтали їх, приказуючи:

Топчу, топчу ряст, ряст,

Дай , Боже, діждати,

І на той рік топтати!

Посміємося разом

1 КВІТНЯ

ДЕНЬ СМІХУ

   Наразі невідомо, як виникло це свято, але звичай відзначати його існує в усій Європі й майже всій Азії. Більшість дослідників сходиться на думці, що це свято сягає язичницьких часів, установити християнське джерело не вдалося, власне, як і повязати цей день із якоюсь іншою світовою релігією.