Збудована в 1976 році,
Чорнобильська АЕС, розташована за 100 на північ від Києва; вона мала чотири
реактора, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.
Увечері 25 квітня 1986 року група
інженерів почала проводити на 4-му реакторі абсолютно непідготовлений технічний
експеримент, під час якого потужність реактора стала нестабільною і
неконтрольованою, а спроба відновити стандартний режим його роботи –
запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-му реакторі пролунали два вибухи. Вони
були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і накопичення
великої кількості газів, що з’явились під час
неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було
зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60
тон радіоактивних матеріалів.
Лише через три тижні при допомозі
4 тисяч тон піску, бору, свинцю і глини вдалося ізолювати реактор, що
продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню ґрунту.
З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше
100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян
приховувалася інформація про дійсні масштаби катастрофи і в найбільш
постраждалих областях України, Білорусії
та Росії в перші дні після аварії не здійснювалися жодні заходи по захисту
населення від радіації.
Щоб запобігти подальшим викидам
радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був
накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців
і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в
експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 році та 1996 роках привели до
зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-му році був
зупинений останній, з-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою
роботу.
Немає коментарів:
Дописати коментар