Посміємося разом

1 КВІТНЯ

ДЕНЬ СМІХУ

   Наразі невідомо, як виникло це свято, але звичай відзначати його існує в усій Європі й майже всій Азії. Більшість дослідників сходиться на думці, що це свято сягає язичницьких часів, установити християнське джерело не вдалося, власне, як і повязати цей день із якоюсь іншою світовою релігією. 

   Ще в давніх індійців був звичай під час святкування народження Шиви (а це свято припадає на початок квітня) жартома обманювати один одного. За даним звичаєм, ця процедура задобрювала богів.

    З точки зру давньоримського філософа Апулея, традиція жартувати й обманювати бере свій початок від свята на честь бога сміху. 

     Натомість давні ісландці вважали богів засновниками дня сміху. Цю думку поділяють з ісландцями й жителі Данії, Норвегії та Швейцарії. За легендою, аси (давньоісландські боги) святкували переш квітня в пам'ять дочки Тіасса Скадеї.

      За давньоєврейською легендою, "перше квітня" - значить "неправда". За переказами, коли тіло Ісуса Хреста було викрадено з домовини, начебто саме тоді євреї навчили народ жартівливих жартів: на фразу "Христос воскрес!" мала бути відповідь "Перше квітня!".

     Шотландці називають першоквітневий обман "гонінням шуліки", французи - "квітневою рибою"; англійці більш категоричніші: для них перше квітня - свято всіх дурнів.

     Дуже цікавою є німецька традиція. Згідно з нею батьки посилають дітей до рідних, друзів і просто до сусідів, аби діти попросили щось таке, чого не можна отримати, наприклад, голосу собаки, запаху квітів, посмішку чорта тощо. Це доручення має назву "послати у квітень". Походження такого звичаю повязують із виставами часів середньовіччя, зроблених на основі Святого Письма. Маються на увазі перекази про те, як водили Ісуса Христа від Каяфи до Пілата, від Пілата до Ірода, тобто даремно посилали когось за чимось.