6 КВІТНЯ
БЛАГОВІСНИК
Слідом за Благовіщенням заступає Благовісник . За церковиним календарем це Собор Архангела Гавриїла (по народному - Гаврила). У простонародді цей святий сприймавсь, усупереч християнському вченню, як володар бливскавок. Мабуть, удавнину він був одним з покровителів небесних явищ. Серед них були також святий Юрій, архистратиг Михаїл та пророк Ілля. До цієї когорти причислений і архангел Гавриїл - Благовісник. Щоправда, в кожному конкретному вимпадку люди відрізняли їх Покровительство. "Як гримить, то це Ілля по небу їздить, а Гаврило квіткою махає", "Як перед ударом грому з блискавками робиться хрест, то це Михаїл хрестом благословляє, а Гавриїл стріляє в чорта" чи "Коли чуємо, що грім гримить, то це з небесної гармати Юрій і Гавриїл стріляють нечисту силу; святий Юрій кулі закладає, а архангел Гавриїл гніт зхапалює". Як бачимо, в кожному окремому випадку наставництво має свої різновиди.
За народними уявленнями, небесний грім - то звуки од колісниці, на якій святі полюють за чортами, а блискавки - постріли в нечистивців. відтак, якщо вогненна стріла влучила в чиюсь будівлю або людину, то це була "божа кара" тим "хто согрішив на цьому світі". Щоб убепечитись або відвернути зловісну силу, люди вдавалися до різноманітних дійств: запалювали страстні свічки, обкурювали свяченим зіллям та водою будівлі, викидали на подвір'я кочергу або лопату, якою саджають хліб, читали молитви і заклинання. Крім того, належало й задобрювати духовних покровителів блискавки та грому.
З приходом Благовісника можна було щодня чекати грому та блискавок. Здавна вважалося, що вони "пробуджують землю". Тому селяни в цей день несли насіння зернових до церкви на посвяту, а потім перемішували освячене з рештою збіжжя. До речі, це вже була пора ранньої сівби яровини, зокрема ячменю та вівса.
Подекуди, переважно на західноукраїнських землях, Благовісника вельми шанували, вважаючи його "старшим од Великодня".
Літні людивважали, що все народжене в цей день "буде благовісне": в ягнят з'являться "кручаки" - черви в голові, а із знесеного яйця не вилупляться курчата. Та все ж найбільше пошановували Благовісника як володаря блискавок. Щоб застерегтися від його кари, люди намагалися не працювати, а тому, хто знехтує такою засторогою, - "Гаврило хату підпалить".
За народними уявленнями, небесний грім - то звуки од колісниці, на якій святі полюють за чортами, а блискавки - постріли в нечистивців. відтак, якщо вогненна стріла влучила в чиюсь будівлю або людину, то це була "божа кара" тим "хто согрішив на цьому світі". Щоб убепечитись або відвернути зловісну силу, люди вдавалися до різноманітних дійств: запалювали страстні свічки, обкурювали свяченим зіллям та водою будівлі, викидали на подвір'я кочергу або лопату, якою саджають хліб, читали молитви і заклинання. Крім того, належало й задобрювати духовних покровителів блискавки та грому.
З приходом Благовісника можна було щодня чекати грому та блискавок. Здавна вважалося, що вони "пробуджують землю". Тому селяни в цей день несли насіння зернових до церкви на посвяту, а потім перемішували освячене з рештою збіжжя. До речі, це вже була пора ранньої сівби яровини, зокрема ячменю та вівса.
Подекуди, переважно на західноукраїнських землях, Благовісника вельми шанували, вважаючи його "старшим од Великодня".
Літні людивважали, що все народжене в цей день "буде благовісне": в ягнят з'являться "кручаки" - черви в голові, а із знесеного яйця не вилупляться курчата. Та все ж найбільше пошановували Благовісника як володаря блискавок. Щоб застерегтися від його кари, люди намагалися не працювати, а тому, хто знехтує такою засторогою, - "Гаврило хату підпалить".
Немає коментарів:
Дописати коментар