У древній Русі проводи зими були пов’язані з іменем Велеса – язичеського бога родючості та тваринництва. З XVI ст. це свято стало називатися Масляною. Це останній тиждень перед Великим постом.
Символ
масляної – млинці. Вони були першим прісним і круглим хлібом, як сонце. Вважалось,що
млинцями можна заманювати благодатне світило, допомагаючи йому розігрітись.
Славили масляну і оладками. До них мала додаватись особлива їжа: сир, риба,
сирники. На млинці кликали гостей. Чим більше їх до вас прийде, тим більше
щасливих днів у році ви матимете. Називали ще Масляну в народі «об’їдалою». Адже не відсвяткуєш її ситно,
не бути і ситному року. Масляна сім днів гуляє. І кожен із них має свою назву.
Перший – «Зустріч Масляни». До цього дня виготовляють опудало Масляни. Його спалюють в останній день, вважаючи, що таким чином вони вбивають смерть. Діти будували льодяні гірки, дорослі починали пекти млинці.