МАСНИЦЯ СІМ ДНІВ ГУЛЯЄ

                      У древній Русі проводи зими були пов’язані з іменем Велеса – язичеського бога родючості та тваринництва. З XVI ст. це свято стало називатися Масляною. Це останній тиждень перед Великим постом.

         Символ масляної – млинці. Вони були першим прісним і круглим хлібом, як сонце. Вважалось,що млинцями можна заманювати благодатне світило, допомагаючи йому розігрітись. Славили масляну і оладками. До них мала додаватись особлива їжа: сир, риба, сирники. На млинці кликали гостей. Чим більше їх до вас прийде, тим більше щасливих днів у році ви матимете. Називали ще Масляну в народі «об’їдалою». Адже не відсвяткуєш її ситно, не бути і ситному року. Масляна сім днів гуляє. І кожен із них має свою назву.

         Перший – «Зустріч Масляни». До цього дня виготовляють опудало Масляни. Його спалюють в останній день, вважаючи, що таким чином вони вбивають смерть. Діти будували льодяні гірки, дорослі починали пекти млинці.

         Другий день – «Загравачі». Відбувався карнавал ряжених: «Масляна ставить молодих на показ». Закликали Масляну: «у нас гори сніжні готові, млинці напечені – просимо шанувати». У цей день треба вдягтися як можна страшніше. І чим багатша фантазія, тим щасливішою буде рік. А хто з гірки не скотиться, той образить Масляну.

         Третій день – «Ласунка». Молодь ввечері збирається в чиїсь оселі, танцює, співає

Масляна, воротися!

До Великодня простягнися,

Від Великодня до Петра,

А від Петра та до тепла….

         Четвертий день – «Розгуляй». Масляна набирала повну силу. Всі збираються в компанії, гуляють. Масляну прославляють, щоб телята водилися. У цей день гріх прясти – «щоб масло не гіркло».

         П’ятий день – «Тещини вечори». У цей день зять має пригостити свою тещу млинцями. Тещу запрошували зяті в гості. Частували її та гостей, зять говорив: «Пийте, люди добрі, по повній чарці, хай у моєї тещі горло не пересихає» (натяк на сварливість).

         Шостий день – «Золовчині посиденьки». Золовка – сестра чоловіка. Невістки запрошували своїх рідних та подруг і розвозили гостей до золовок. Молода невістка дарувала золовці різні подарунки.

         Сьомий день – «Прощений» або «Цілувальник». У цей день всі весело прощались з Масляною, влаштовували їй «похорони», на яких Масляна помирала з радістю, символізуючи смерть зими та народження весни. Потрібно цього дня дарувати людям добро, робити хороші справи.

         А ще необхідно зібрати зі столу їжу і викинути, а посуд ретельно помити.

         Існує повір’я, що хто залишить на столі їжу, той до Великодня не доживе.

         А ще на Масляну в понеділок заміжні жінки ходять по домівках, де є дорослі хлопці та дівчата, і прив’язують матерям колодку до ноги. Ця кара за те, що не оженили синів чи не повидавали доньок заміж впродовж м’ясниць. Все це робиться з жартами та сміхом.

         Дівчата теж в’яжуть парубкам колодку, але до лівої руки. Колодка обрамлена стрічками та квітами. Парубки повинні платити дівчатам викуп за колодку.

         Погулявши отак цілий тиждень, наші люди говорили колись: «Масляна, Масляна, яка ж ти мала, - якби ж тебе сім неділь, а посту одна!»

         На наступному, Федоровому тижні, справляли «тужилки» по «Масляній», пекли пісні млинці і очищались медом перед Великим постом