Не я б'ю - верба б'є!

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною", "шутковою" або "квітною". За християнським вченням у цей час Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.

У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі - старі й малі, - бо "гріх не піти до церкви, як святять вербу". Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти - одне поперед одного - стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути ії по кілька "котиків" - "щоб горло не боліло".

ФІЛОСОФ-ЕМІГРАНТ

Серед багатющої наукової та культурної спадщини українського народу одним із найбільш недосліджених й невивчених є філософський пласт. Особливо це стосується доробку авторів, дуже близьких нам у часовому вимірі (ХІХ-ХХст.), з числа забутих або напівзабутих, а також науковців української діаспори.

Саме до цієї когорти вчених-україністів належить Дмитро Іванович Чижевський - видатний філософ, культоролог, історик та лінгвіст, професор Марбурзького, Гарвардського, Гейдельберзького університетів, дійсний член і почесний професор Гельдельберзької академії та Кельнського університету.

Російськомовний письменник України

Якщо вже казати чесно, Миколу Васильовича Гоголя важко віднести до російських письменників. Традиційно вважається, що російськомовний письменник просто не може бути «не російським». Однак щодо творчого спадку Гоголя, то тут доцільніше було б говорити про всесвітню славу творчості митця.