субота, 9 січня 2021 р.

ДИВОВИЖНА ЖІНОЧА ДОЛЯ

6 січня

80 років від дня народження

Чубач Ганни Танасівни,

української поетеси

         Українська поетеса, Ганна Чубач  народилася 6 січня 1941 року в селі Плоске Муровано-Куриловецького району на Вінничині в родині хлібороба.

         Батько загинув у перші дні війни. На долю родини випало багато воєнного лиха та повоєнного життя. Мати вчила маленьку Ганнусю й «усяку роботу робити», й «пісень співати», і «світ любити».

         І хоч життя було нелегким, донька сприймала його у світлих кольорах, любила малювати, співати, вигадувала казки. А гарна пам'ять розвивалась завдяки тому, що не було коштів щоб купувати книжки,то ж доводилося уроки вчити, уважно слухаючи вчителів у школі.

         Середню школу та редакторський факультет Поліграфічного інституту ім.. Івана Федорова у Києві закінчувала вечорами. Вищі літературні курси при Літінституті ім.. М. Горького – на стаціонарі.

         Ганна Танасівна Чубач багато років працювала в редакціях газети «Літературна Україна» та журналі «Дніпро».

         Не один рік вона вела цікаві  авторські радіопередачі на Українському радіо. Її творчість високо оцінили мільйони читачів. Про неї написано чимало критичних статей, монографій, нарисів. Особливу увагу у творчому доробку Ганни Чубач привертають вірші присвячені дітям. Ці вірші дарують добрий настрій, вчать мислити й любити рідне слово.

         Вірші поетеса почала складати з раннього дитинства. Перша її збірка поезій «журавка» вийшла у світ в 1970 році. Справжнім її дивом вважаються загадки, скоромовки, веселі вірші для дітей. А на слова її абетки «Алфавітні усмішки» композитор Олександр Білаш  поклав музику.

          В останні десятиліття для дорослого читача з-під пера поетеси вийшло кілька резонансних поетичних збірок, які висувалися на Шевченківську премію: «Дзвінка ріка», «Озвучена печаль», «Серед зневір і сподівань», «Хустка тернова», «радість висоти». Усі ці ліричні книжки були відзначені неабиякою увагою літературної громадськості та численних шанувальників поетеси. Проте з точки зору нового досвіду нашого суспільно-політичного життя кожна нова поетична збірка сприймалася краще, ніж попередня. Від книги до книги поетеса постійно піднімала планку своєї поезії.

         Велика заслуга авторки в  тому, що вона перебувала в постійному творчому  пошуку. Навіть після тяжких випробувань долі, що спіткали поетесу останніми роками, а це тривалі хвороби та важкі операції, вона не зупинилася у творчому розвитку, ступаючи крок за кроком на вищу поетичну сходинку. Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами.

         Ганна Танасівна Чубач – лауреат премій ім.. П.Усенка, Марусі Чурай, міжнародної премії «Дружба», заслужений діяч мистецтв України.

         Авторка збірок «Журавка» (1970), «Жниця» (1974), «Ожинові береги» (1977), «Заповіти землі» (1978), «Срібна шибка» (1980), «Святкую день» (1982), «Житня зоря» (1983), «Листя в криниці» (1984), «Літо без осені» (1986).

         За 50 літ своєї плідної творчої праці Ганна Чубач видала понад 100 книжечок для дітей, створила понад 500 пісень.

         Ганна Танасівна – заслужений діяч мистецтв України, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, член Національної спілки письменників України, лауреат мистецької премії «Київ» імені Євгена Плужника. У 2026 році отримала відзнаку «Золотий письменник України».

Немає коментарів:

Дописати коментар

А ймення зорі тій Полин

Квітнева ніч, яка розкраяла для всієї України життя на "до" чи "опісля". Це вже потім ми кидалися читати одкровення Іоан...