СВЯТО ГОЖЕ - ВОДОХРЕЩА БОЖЕ

 

19 січня в православному календарі – свято Водохреща. Цей день збігається з одним із явлень Господніх тому Водохреща називають ще й Богоявленням.

         Події хрещення Ісуса водою і Богоявлення пов’язані з особою Івана Хрестителя. Він почав проповідувати раніше за Ісуса, поселившись у пустелі. Носив одяг з верблюжої шерсті і шкіряний пояс, харчувався акридами (сараною) і диким медом.

         Тисячі людей йшли в пустелю. Щоб побачити й чути Іоанна, який закликав до покаяння, пророкуючи пришестя Спасителя. Іоанн приводив покаятися до річки Йордан і там Хрестив. Він обмивав їх водою на знак того, що Бог прощає людині гріхи. Через Бога Іоанн знав, що й спаситель світу прийде до нього і під час Водохреща Дух Святий злине на нього.

         Згідно з християнською вірою, коли Ісусові виповнилося 30 років, цього дня він прийшов на річку Йордан до Іоанна Хрестителя. Щоб прийняти хрещення від нього. Вийшов із води охрещений Ісус – і відкрились йому небеса, і побачив іоанн, як спускається з небес, мов голуб, Дух Божий, на Ісуса. І почув голос з неба: «Це і є син мій улюблений, в Ньому моє благовоління».

         Отже, сталося Богоявлення Пресвятої Трійці – Єдиного Бога у трьох Особах.

         Традиція святкувати Йорданське Водосвяття – Водохреща сягає перших віків християнства. Витворилися й обряди освячення води.

В Україні свято Водохреща дуже шановане. Символічно освячену «Йорданську» воду зберігали як велику святиню. Адже вважається, «що йорданська» вода має велику силу. Святий Іван Златоуст писав: « На це свято опівночі всі, зачерпнувши води, приносять її додому і зберігають увесь рік. І діється диво дивне: та вода не псується від часу і через рік залишається свіжою». Щоб свячена вода приносила користь, необхідно ще й дбати про чистоту власних думок і вчинків.

         19 січня вдень зранку відбувається церковне урочисте богослужіння, після якого – освячення води у водоймі. Тоді вже можна було набирати з ополонки воду і нести додому.

         Тобто, освячену воду набирали з водойми, що в ті було цілком безпечно. Адже люди дбайливо ставилися до природи і річкова проточна та ставкова непроточна вода була чистою, незабрудненою.

         Так само освячували й воду у криницях. А про так зване «купання» на Водохреща тоді й мови не було – цей звичай з’явився набагато пізніше.

         Натомість, на Водохреща, як і на попередні свята, уважно спостерігали за навколишньою природою, щоб передбачити майбутній врожай. І хоча кліматичні зміни внесли немало «поправок» до стародавніх прикмет, спостерігати за явищами природи корисно і цікаво завжди.

         Приміром, коли на Водохреща риба табунами ходить –на бджолині рої це добре.

         Якщо на Водохреща день теплий – буде хліб темний. Якщо похмуро – хліба буде вдосталь.

         Йде лапатий сніг – на врожай.

         Коли на Водохреща святить повний місяць – бути великій біді.

         Удень іде сніг – на врожай гречки: вранці – ранньої, в обід – середньої, а ввечері – пізньої.

         Якщо ж сніг піде під час освячення води – добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба. А Коли на Водохреща день ясний, сонячний, то хліба будуть чисті.