УТІКАЙ, КУТЯ, З ПОКУТТЯ

     

                                                18 січня

 голодна кутя

(другий Свят-вечір)

         Цього дня всі віруючі люди дотримуються суворого посту – нічого не їдять. Аж коли зійде вечірня зоря, тоді можна сідати вечеряти, але й тоді на стіл подаються тільки пісні страви: смажена риба, гречані млинці, вареники з капустою, узвар і кутя.

         Після святкової вечері повинні «проганяти» кутю – на вулиці, б‘ючи палицею в причільний кут, примовляючи, щось на зразок:

Утікай, кутя, з покуття,

Узвар, іди на базар,

Паляниці, залишайтеся на полиці,

«Дідух» - на теплий дух

Щоб кинути кожух.

         За переказами, ще запорозькі козаки кутю проганяли на Січі, але в дуже своєрідний спосіб – зчиняли стрілянину.

         Коли на дворі запанує темрява, родина виносить із дому «дідуха» і спалює в садку або десь в іншому місці – «пускає на теплий дух». Ці магічні дії відображають прощання з зимою, спалення зими й закликання весни. Попіл зі згорілого «дідуха» зазвичай розкидають по городу – на добрий урожай.

         Цього дня прийняти святити в церкві воду, причому посуд, призначений для свяченої води, прикрашають квітами, щоб Бог оберігав від різних негараздів. У деяких регіонах України господині замішують на свяченій воді рідке тісто й цим тістом малюють на стінах дому й інших господарських будівель хрести «від злих сил». Господар дому окропляє свяченою водою всіх, хто є присутнім в оселі, при цьому супроводжує свої дії приблизно такими словами: «Дай нам, Боже, і на той рік діждати!». Далі слід так само окропити господу – усе, що в домі й навколо дому. Наймолодший син або донька мають обов’язки цього дня6 мусять узяти три пироги й, йдучи за батьком, надкусити один із пирогів у передпокої, другий – у коморі, а третій – на дворі. За часів свяченою водою малювали хрести навіть на хліборобському знарядді, окроплювалася худоба.

         Після магічних дій родина сідає за стіл і з’їдає святкові пироги, дякуючи Богу за те, що вже має, і благаючи про милосердя й надалі. Решту вечері віддають свійським тваринам. По вечері всі члени сім’ї кладуть використані ложки в одну тарілку, поверх них слід покласти хліб – на добрий урожай. Якщо зранку чиясь ложка буде знайдена перевернутою, значить, на хазяїна цієї ложки наступного року чекає тяжка хвороба або навіть смерть.

         За народним повір’ям,         у цей день слід засівати рано лампу, щоб кури добре неслися, до того ж не можна голосно кликати птицю, щоб злі сусіди не почули й не наврочили. Дівчатам дозволяється в цей вечір ворожити, а дітям – щедрувати. Кожна дитина з ватаги щедрувальників носить із собою оберемок  ліщини, щоб на знак подяки господарю вручити гілочку. Господар же має обдаровувати щедрувальників пригорщею вівса, намолоченого у воді.

         У деяких регіонах України хлопці щедрують виключно під вікнами дівчат на порі, а яку домівку з незаміжньою дівчиною обминули, це натяк на те, що їй ще зарано дівувати, вона ще мала.

         Дуже давніх часів сягає вірування, що на це свято тварини говорять людською мовою, але підслуховувати ці розмови в жодному разі не можна, бо за таке Бог покарати може.