ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!

 Римський імператор Августин видав указ провести в підпорядкованій йому іудейській землі всенародний перепис населення. Кожен іудей мусив прийти й записатися там, де жили його давні предки.

         Йосип і Марія походили з роду царя Давида, і тому вирушили з Назарета, де вони жили, у місто Вифлеєм, звідки походив Давид. Прийшовши туди, вони не могли знайти собі місця в домі, в якомусь притулку, і тому зупинилися за містом, у печері куди пастухи заганяли свої отари, разом ховаючись від негоди. Саме в цій печері вночі у Пресвятої Діви Марії народилося Немовля – Син Божий, Христос, спаситель світу.

Вона повила його пеленами й поклала в ясла, куди кладуть сіно для овець.

         Вифлеємські пастухи першими дізналися про народження Спасителя. У цю ніч вони пасли своїх овець у полі. Раптом перед ними з’явився ангел Божий у дивовижному сяйві, від чого пастухи злякались.

         «Не бійтеся! – сказав їм ангел. – Я сповіщаю вам велику радість, яка буде не лише для вас, але й для всіх людей: нині народився в місті Давидовому (тобто у Вифлеємі) Спаситель, Який є Христос Господь. І от вам знак: ви знайдете Немовля в пеленах, яке лежить у яслах».

         Як тільки ангел промовив ці слова, раптом з’явилися безліч інших ангелів, що зійшли з небес. Вони славили Бога й піднесено співали: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління».

         Коли ангели зникли, пастухи сказали один одному: «Ходімо у Вифлеєм і подивимось, що ж там сталося, про що сповістив нам Господь». Вони вклонилися Немовляті й розповіли про те, що бачили й чули від ангелів. Марія ж зберігала в Своєму серці всі ці слова.

         На восьмий день після народження Спасителя Матір Його з Йосипом згідно з законом дали Йому ім’я Ісус, яке було вказане Господом через ангела/

         Коли ще Праведний Йосип і Пресвята Марія Матір Божа з Немовлям-Ісусом ще перебували у Вифлеємі, як з далекої країни зі Сходу (з Персії або Вавилонії) прийшли в Єрусалим волхви.

         Волхвами, або мудрецями, називалися вчені, освічені люди. Вони займалися спостереженням і вивченням зірок. У той час люди вірили, що при народженні великої людини на небі з’являється нова зірка. Багато язичників, навчені іудеями, знали про прихід на землю месії – Великого Царя Ізраїльського, котрий скорить увесь світ. Тому чекали, що коли народиться цей Цар, то на небі з’явиться нова зірка.  Побачивши її, волхви відразу зрозуміли, що очікуваний Цар уже народився. Вони зібралися і пішли в столицю Іудейського царства, Єрусалим, щоб дізнатися там, де цей Цар народився, і поклонитися Йому.

         Цар Ірод, почувши про це, дуже стривожився: він був людиною досить жорстокою і підозрілою. За однією підозрою він страчував своїх власних дітей. А тепер він особливо злякався, боячись, щоб у нього не відібрали владу. Ірод зібрав до себе всіх священників і книгарів, тобто людей, що вивчали книги Священного Писання, і запитав їх: «Де треба народитися Христові?».

         Вони відповіли: «У Вифлеємі іудейському, тому що та написано в пророка Михея».

         Тоді Ірод таємно призвав до себе волхвів, вивідав у них час появи зірки, послав їх у Вифлеєм і сказав: «Підіть і там добре довідайтеся про Немовля, і коли знайдете Його, прийдіть і скажіть мені, щоб і я міг піти поклонитися Йому». Насправді ж Ірод задумав убити народженого Царя.

         Волхви, вислухавши Ірода, пішли у Вифлеєм. І знову та сама зірка, що вони бачили колись на сході, з’явилась на небі і, рухаючись небом, йшла перед ними, вказуючи їм шлях. У Вифлеємі зірка зупинилась над тим місцем, де знаходилася народжена Дитина Ісус.

         У цей час святий старець Йосип і пресвята діва Марія з Дитиною жили в місті, у будинку, куди вони перейшли з печери, тому що народ після перепису почав розходитися.

      
   Волхви ввійшли в будинок і побачили маленького Ісуса з матір’ю   Його. Вони поклонилися Йому до землі і піднесли Йому дарунки: золото, ліван (ладан) і смирну (дорогоцінну запашну олію). Своїми дарунками волхви показали, що народжена Дитина Ісус і є Цар, і Бог, і людина. Золото вони принесли Йому як Цареві (у вигляді данини, або податі), ладан як Богові (тому що ладан використовується при богослужінні), а смирну – як людині, що повинна померти (тому померлих помазували і натирали тоді запашними оліями)

         Після цього волхви повернулися до Єрусалима, де на них чекав Ірод, але одержали від Бога уві сні веління не робити цього. Тоді вони пішли прямо додому, але вже іншим шляхом.

         Перекази зберегли імена волхвів, які згодом стали християнами. Це були: Мельхіор, Гаспар і Валтасар. Їх пам'ять Православною Церквою святкується в день Різдва Христового.