Булінг - це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується фізичним і психологічним тиском.
1. Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б’ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
2. У ситуації боулінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують, та ті, хто спостерігають.
3. боулінг негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я.
4. боулінг може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача.
5. Якщо боулінг відбувся, він може повторюватися багато разів.
У порядку реагування на випадки боулінгу (цькування), затверджуваному МОн України 28 грудня 2019 року, визначено, що ознаками боулінгу є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
· умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
· словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
· будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
· будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовханина, щипання, шмагання, кусання, завдавання ударів;
· інші правопорушення насильницького характеру.
Варто пам’ятати, що боулінг ніколи не припиняється самостійно – потрібне втручання сторонніх осіб, захист і допомога потерпілому, кривднику та свідкам.
Найчастіше цькування відбувається в місцях, де контроль або нагляд дорослих найменший, або взагалі відсутній. Іноді дитина може піддаватися боулінгу й поза територією закладу освіти. Такі випадки можуть трапитися по дорозі додому, у дворі додому, під час шкільних екскурсій тощо. Крім того завдяки Інтернету прояви опосередкованої агресії та булі гну перемістилися в зону онлайн. Цькування за допомогою електронних засобів комунікації називається кібербулінгом.
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Щоб ваша дитина не стала жертвою булінгу , дайте їй зрозуміти, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати і захистити.
Запевніть дитину, що вона може говорити відверто.
Спробуйте з’ясувати все, проте не допитуйтесь. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад,бути певний час поряд з дорослими, не залишатися після уроків тощо).
Розкажіть дитині. Що немає нічого поганого у тому, щоби повідомити про агресивну поведінку щодо когось вчителю або друзям. Поясніть різницю між «пліткуванням» та «піклуванням» про своє життя чи життя друга, однокласника.
Розпитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині. Запропонуйте свій варіант.
Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків.
Спільно з дитиною шукайте способи реагування на боулінг.
Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками. Поясніть дитині, що зміни відбуватимуться поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Пам’ятайте: ваша мета – припинити насильство, а не покарати винних. Всі сторони конфлікту потребують часу, щоби скорегувати свою поведінку.
Діти, які стали жертвами боулінгу, соромляться про ще говорити і часто звинувачують самих себе. Вони почуваються безпорадними та вважають, що з ними щось не так. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Поговоріть з нею.
Немає коментарів:
Дописати коментар