ЛИЦАРСТВО КРУТ! О, НАМ ВАС НЕ ЗАБУТИ!

   29 СІЧНЯ

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ

ГЕРОЇВ КРУТ

   

 Роки нестримною ходою продовжують свій рух, усе далі й далі відкидаючи нас у часі від подій початку ХХ сторіччя, коли у полум'ї революції народжувалась Українська Народна Республіка.

    29 січня ми відзначаємо 99-річчя знакової події - бою під Крутами. Битва, яка тривала майже п'ять годин, увійшла в історію як приклад неймовірної сили духу українців, зокрема нашої молоді. Чотириста вояків, більшість із яких були юними хлопцями, витримали натиск чотиритисячної більшовицької армії. Погано озброєні і без ососбливих військових навичок, вони довели, що свою державність українці готові захищати будь-якою ціною. 

У Великовисківській загальноосвітній школі до цієї дати була приурочена година звитяги "Лицарство Крут! О, нам вас не забути!"Годину памяті підготували та провели учні 10 класу Віолетта Хацько, Анастасія Циганенко, Ірина Матвієнко, Артем Заєць та Вікторія Галюк , вчитель історії Артем Анатолійович Карачинський та бібліотекар школи Зонатта Миколаївна Іщенко.

Ми розповіли присутнім про памятний бій під Крутами, невеличкою залізничною станцією на Чернігівщині. 17 грудня петроградська рада народних комісарів надіслала Центральній Раді ультиматум, яким фактично не визнавала її "за представницю працюючих мас української республіки", незважаючи на те, що УЦР підтримали 2350 делегатів Всеукраїнського з'їзду Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів із 2500. Центральна Рада відкинула ультиматум і тоді у січні наступного року три більшовицьких підрозділи під командуванням М. Муравйова рушили на київ. Обставини склалися так, що під Крутами їм чинили опір лише три сотні юнаків - студентів і гімназистів. Бій тривав п'ять годин. Коли захисники станції зрозуміли везвихідь свого становища, вони пішли в багнетну атаку і майже всі загинули.27 із них потрапили в полон (серед них був і наш земляк виходець з Єлисаветграда Володимир Шульгін.

Народився герой у місті на Інгулі 8 квітня 1894 року в сім'ї відомого історика, українофіла - Якова Шульгіна. Наприкінці 90-х років родина перебралася до Києва.

На час ьукраїнської революції 1917 року Володимир навчався на природничому відділенні Київського університету, куди вступив зі срібною гімназійною медаллю. У січні 1918 року Шульгін брав участь у військових вправах Допоміжного студентського куреня.

Перед стартою гімназист Пипський почав співати гімн "Ще не вмерла Україна", його підхопили інші засуджені на смерт. Після розстрілу захисників Крут більшовики не дозволили місцевим селянам поховати страчених. Їх поховали на Аскольдовій могилі в Києві лише після визволення території України від більшовиків у березні 1918 року. Молодий Павло Тичина присвятив цій події віршовані рядки:

На Аскольдовій могилі

Поховали їх -

Тридцять мучнів українців

Славних, молодих.

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! -

По кривавій по дорозі 

Нам іти у світ...