Адам Бернард Міцкевич- польський поет, політичний публіцист, діяч національно-визвольного руху.
Народився 24 грудня 1798 року на хуторі Заосьє поблизу міста Новогрудка (Литовська губернія) у родині збіднілого шляхтича.
Його батько помер в 1812 році, залишивши сім'ю у скрутному становищі.
З 1807 по 1815 роки навчався в домініканській школі при Новогрудському храмі Михайла Архангела. Потім поступив у Віленський університет на історико-філологічний факультет.
після його закінчення був учителем у Ковно. У 1817 році під впливом визвольних ідей Міцкевич разом з кількома друзями заснував таємне "Товарищество филоматов" (люблячих чесноту). Був у 1823 році заарештований у справі філоматсько-філаретських організацій, та висланий з Литви(1824) і до 1829 пробув в Росії (Петербург, Одеса, Москва). Тут він зблизився з учасниками декабристського руху - К.рилєєвим, А.Безстужевим і іншими видатними письменниками, високо цінувавшими його талант.
У Росії вийшлазбірка його віршів "Сонети" (1826) з циклом "Кримських сонетів". У 1828 році була опублікована поема "Конрад Валленрод" (про боротьбу литовців з тевтонською агресією).
У 1829 виїхав з Росії та відвідав Німеччину, Швейцарію, Італію. Після невдалої спроби приєднатися до повстання 1830 року поет назавжди залишився в еміграції в Парижі, продовжуючи літературну й революційну діяльність.
У 1834 році одружився на Цілині Шимановській.
Автор національної епопеї "пан Тадеуш" (1832-1834), яка стала енциклопедією старопольського побуту, шедевром словесного живопису, типізації та індивідуальних персонажів.
У квітні 1855 Міцкевич овдовів, і вже восени 1855 року виїхав до Константинополя, маючи наміри організувати Новий польський, а також єврейський легіон для допомоги французам і англійцям в боротьбі з Росією.
Заразившись холерою, помер 26 листопада 1855 року, його прах був перенесений до Кракова
Немає коментарів:
Дописати коментар