Багато свят повернулося до нас за останні кілька років і серед них - Свято Миколая. Чимало дітей в Україні були здивовані, довідавшись, що не лише Дід Мороз приносить на Новий рік подарунки, але й 19 грудня чемні дітки отримують їх від святого Миколая.
Отож, уже багато дітей в Україні ввечері 18 грудня сідають разом з батьками писати листи святому Миколаю. Про що ж діти пишуть? А про те, що вони чемні, слухняні, не засмучують своїх батьків і хотіли б отримати щось у подарунок - хто просить цукерки, хто кольорові олівці, фломастери чи щось інше. Ці листи діти кладуть на підвіконня, вірячи, що святий Микоай їх прочитає і обов'язково виконає всі бажання. Так і є - на ранок під подушкою вже лежить пакуночок з очікуваним подарунком. Але на неслухів може чекати не дуже приємний сюрприз - різочка. Її кладе не дуже чемним діткам чортик, а батьки вішають різочку на цвях, як нагадування, що за всі погані вчинки обов'язково буде покарання.
То хто ж цей улюбленець дітей всього світу? Спробуємо трохи розповісти про нього.
Одного дня 270 року в домібагатих і впливових громадян міста Патри у провінції Лікія в Малій Азіїнародився син. Йому дали ім'я Миколай на честь його дядька епископа Патарського. Хлопчика виховували в дусі любові до Бога і ближніх, навчили побожності, справедливості, співчуття до бідних, немічних, сиріт, хворих. Великий вплив на нього мав і його дядько, який пояснював йому Святе Письмо, розповідав про Христову науку, про Церкву. Заповіді Божі, християнські ідеали, глибока релігійність стали для Миколая невід'ємною частиною його життя.
Але вже в дитячому віці хлопчик зазнав великого удару: несподівано помарли батьки, і він залишився сиротою. тяжко сумував він за ними. Заспокоєння приносила лише думка про те, що вони продовжують жити в вищому, кращому світі, у світлому Божому царстві.
Миколай успадкуваввід батьків велике багатство. Але він казав: "Усе це мені дав Бог, і я буду використовувати його на служіння Йому".
Замість того, щоб сидіти на своєму багатстві і побільшувати його, юнак, ідучи за словами Спасителя, почав роздавати його потребуючим. І робив він це не для того, щоб його хвалили люди. Миколай пам'ятав, що не показну доброчинність заповідав Христос, а навчав чинити добро заради добра: "Як ти чиниш милостиню, нехай не знає ліва рука твоя, що робить права, щоб таємна була твоя милостиня, а отець, що бачить таємне, віддасть тобі явно".
Отож ніхто з бідних у Патрі не знав, звідки у них несподівано з'являлось декілька монет, кошик з їжею, одежина - і то саме тоді, коли вони вже втрачали віру, що наступного дня матимуть що істи чи зможуть вийти на люди. "Господь змилувався над нами і послав свого ангела, щоб нам допоміг," - казали вони з вдячною молитвою на устах.
Кінець кінцем Миколай роздав усе, позбувся і свого розкішного дому й оселився у невеличкій хатці, серед осель простого люду.
Після проці до Святої Землі, де Миколаю явився Христос і благословив його на служіння Церкві, він став священником.
Молодий священник заохочував багатих ділитися своїм добром з бідними, допомагав молодим людям здобувати освіту, ставати на ноги. Слава про його побожність, людяність, співчутливість та милосердя розходилась далеко за межі його міста, і до нього почали приходити навіть з далеких країв.
Усе це сприяло тому, що його обрали архієпископом Мили Лікійської, вважаючи найдостойнішим, хоча він навіть не був єпископом. Ставши архієпископом, Миколай продовжував творити діла милосердя.
Із смертю архіепископа Миколая не припинилась і його шляхетна діяльність. Пам'ять про нього продовжувала жити серед народу, і коли хтось із бідних, сиріт, вдів несподівано знаходив якийсь подарунок, він був переконаний, що це від Миколая.
Ще за життя багато хто вважав його святим, а після смерті це переконання стало загальним. Згодом і Церква зарахувала його до сонму святих і встановила днем його шанування 19 грудня.
Коли Христова віра засяяла на українських землях, святий Миколай став серед нашого народу одним з найулюбленіших святих. Його добре серце, чутливість до недолі і терпінь ближніх, повсякчасне бажання допомоги потребуючим знайшли відгомін у вроджено щирій, добрій цкраїнській душі.
Немає коментарів:
Дописати коментар