ВАРВАРИ

            Варвара була дочкою-красунею багатого язичника                    Діоскора. Вона рано втратила матір і жила з батьком у місті Іліополі Фінікійському у часи царювання Максиміана Галерія (305-311).

     Діоскор заточив дочку у вежі, куди могли приходити тільки язичницькі вчителі та служниці. Але вона сама задумалася про Творця, а коли їй дозволили виходити, познайомилася з дівчатами-християнками.

     В цей час в її місті перебував пресвітер з Олександрії, який навчив Варвару основ християнської віри і охрестив її.

    Коли Діоскор збирався в дорогу, він наказав побудувати лазню з двома вікнами на честь сонця і місяця, але Варвара вмовила будівельників зробити три вікна – на честь Трійці. Поруч була купіль з мармуровою огорожею, де відбився слід святої і забило джерело цілющої води, а на огорожі Варвара намалювала пальцем хрест, який виглядав так, як ніби був вибитий залізом.

Діоскор повернувся і зрозумів, що донька – християнка. Він хотів убити Варвару мечем, але вона кинулася бігти. Коли перед нею виявилася гора, дівчина почала молитися, гора розступилася і Варвара вибігла на вершину гори, де сховалася у печері.

       Але батько з допомогою пастуха знайшов її, схопив і повів до правителя міста Мартіана – гонителя християн.

       Варвару жорстоко катували і кинули в темницю. Вночі дівчині з’явився Ісус Христос, зцілив її рани.

       Вранці Мартіан побачив чудо зцілення і запропонував Варварі принести жертву ідолу, але вона відмовилася і прославила Христа.

      Тоді її почали катувати ще сильніше. У натовпі перебувала Улянія, яка спробувала заступитися за Варвару. Її теж схопили і почали катувати.

      Мучениць підвісили, їх били і шкребли залізними шкребками. Після цього Варварі відрізали соски і оголену повели по місту, але Ангел прикрив великомученицю, її наготу ніхто не побачив.

       Обох великомучениць засудили до смерті. Діоскор особисто убив дочку мечем. Після страти великомучениць Мартіан і Діоскор загинули від удару блискавки.

      Перед смертю Варвара попросила у Господа, щоб ті, хто будуть звертатися до неї, були врятовані від раптової смерті без покаяння і від раптових бід.

      Мощі святої великомучениці Варвари були перенесені в Константинополь в VI ст.

      А пізніше дочка візантійського імператора Олексія I Комніна княжна Варвара вийшла заміж за князя Святополка Ізяславовича і привезла із собою         до Києва в 1108 році мощі святої великомучениці Варвари. Вони і зараз знаходяться у Володимирському соборі.