української письменниці
МАРКО ВОВЧОК
Народилася Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) народилася 10 (22) грудня 1833 року у маєтку Єкатеринське Єлецького повіту Орловської губернії в російській родині.
Коли їй було сім років лишилася батька, виховувалася з 1846 року в харківському пансіоні, звідки через два роки переїхала в Орел до своєї тітки Мордвіної, в якої збиралися найбільш видатні представники інтелігенції Орла. Там Марія познайомилася з майбутнім своїм чоловіком, українським фольклористом і етнографом О.В. Марковичем, який відбував заслання в Орлі за участь у діяльності Кирило-Мефодієвського товариства.
Під впливом цього середовища Марко Вовчок серйозно зацікавилася етнографією - народною піснею, селянським побутом, а також питаннями звільнення селян від кріпосної залежності.
Пролживаючи з 1851 по 1858 роки у Чернігові, Києві, Немирові на Вінничині Марія Олександрівна вивчила життя, культур, мову українського народу.
Пізніше У петербурзі вона вже як автор збірки "народні оповідання" призвела враження в колі таких літераторів, як Т.Шевченко, І.Тургенев, М.некрасов, О.Плещеев, О. Писемський, польський поет і драматург Едуард Желіговський.
Під час перебування в 1859-1867 роках за кордоном (Німеччина, Швейцарія, Італія і переважно Франція
Марко Вовчок зустрічається з Д. Менделєєвим, О.Бородіним. При сприянні І.Тургенева відбулося її знайомство з О.Герценим, М.Толстим, Жулем Верном.
З початку 80-х років Марко Вовчок видає щомісячний ілюстрований журнал "Переклади кращих іноземних письменників".
Згодом співробітничає в "Руської газете" і "Молве".
Втративши популярність після реформи, вона шукає нових можливостей підтримати розхитану популярність. Марко намагається писати "казки для дітей" і "історію для дітей".
У 1893 році Марко Вовчок видає повне зібрання своїх творів, але повернення до минулою популярності вже не могло бути; вона стала "давно забутою письменницею".
Померла письменниця 28 липня 1907 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар