Микола Григорович Хвильовий (Фітільов) – визначна постать
в історії української літератури. Він став визнаним лідером цілого покоління
національного відродження. М. Хвильовий у 1020-х роках був організатором однієї
з найпотужніших українських літературних організацій ВАПЛІТЕ, ініціатором
літературної дискусії 1925-1928 років.
Народився
він на Сумщині в багатодітній родині вчителів. Змалку йому прищепили любов до
знань, до книги, але через участь у революційному гуртку майбутньому
письменнику не довелось закінчити навчання в Богодухівській гімназії.
М.Хвильовий брав участь у Першій світовій війні, воював у складі Червоної армії
проти денікінців. З 1920 року працював на одному з харківських заводів, тоді й
почав писати поезії.
Микола
хвильовий мав гостре перо публіциста. Свідченням тому його памфлети цього
періоду («Камо грядеши», «Думки проти течії», «Апологети писаризму», «Україна
чи Малоросія?»).
М. Хвильовий шукав справжні
шляхи в літературі. Розпочавши полеміку з питання подальших напрямків розвитку
української культури, автор закінчив її політичними проблемами, що
концентрувались у гаслі «геть від Москви!».
Проте його передсмертна записка
(Хвильовий застрелився після того, як радянський окупаційний режим розпочав
арешти української творчої інтелігенції) завершилося словами: «Хай живе
комунізм. Хай живе соціалістичне будівництво. Хай живе комуністична партія». В
тому була трагедія людини, яка вірила в світле майбутнє свого народу, але марно
намагалися поєднати несумісне – комунізм і свою любов до України. Це стало
трагедією не тільки М. Хвильового, а й усього покоління Розстріляного
Відродження
Немає коментарів:
Дописати коментар