7 СІЧНЯ -
РІЗДВО ХРИСТОВЕ
Цікаво, що протягом перших сторіч Різдво, як окреме свято, в християнському світі не існувало. Вперше його почали відзначати лише в IV столітті, вже після встановлення таких свят, як Великодень, Трійця й Богоявлення
На сході Різдво довгий час відзначали 6 січня - спільно з Богоявленням. Воно поєднувало в собі й Христове Різдво, й Хрещення Ісуса в річці Йордані. Грецьке слово "епіфанія" чи "теофанія" (у перекладі "з'явлення" чи "богоявлення"), у перших століттях християнства означало не тількипояву Ісуса Христа під час хрещення, але й взагалі його народження на землі. У перші століття деякі церкви. передусім західна, з богоявленням повязували не тільки Христове різдво Хрещення, а й поклін трьох мудреців, чудо в Кані Галилейській, чудесне помноження хліба й навіть воскресіння Лазаря. Святкування великої кількості подій із життя Ісуса разом з ознаками Богоявлення було однією з головних причин, через яку західна церква перша відокремила Христове Різдво від Богоявлення.
Дата народження Христа й сьогодні достемно невідома, адже Святе Письмо не містить із цього приводу ніяких фактів. Тож за пропозицією Діонісія Малого за рік народження Христа було прийнято 754 рік від заснування Риму. Але з часом дослідники довели, що ця дата помилкова: Христос народився на п'ять чи шість років раніше, між 748 і 749 роком римського літочислення, на що вказують астрономічні обчислення.
Загальноприйнята версія. що 25 грудня було обране як день повороту непереможного сонця. Надалі батьки церкви не раз вказували на символічне значення цього дня. Так святий іван Златоустий сказав, що: "Люди називають святий день народження Господнього днем нового сонця...", а святий Августин говорив. що : "Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, хто те сонце сотворив".
В Україні , як і в інших країнах, свято народження Ісуса було прищерлене на язичницькому грунті шанування нового сонця, нового хліборобського року, що починається з поворотом сонця на весну. Відповідно до цього українська різдвяна обрядовість тісно пов'язана з віруваннями в щасливий почин та з магічними діями, що мають забезпечити в наступному році добрий урожай. Тому в обрядах і в святій вечері мала брати участь вся родина, й не тільки живі, а й покійники. Таким чином до свята живих приєднується й поминальне свято небіжчиків - дідів.
Різдво господа і Спаса нашого Ісуса Христа - одне із головних християнських свят. І входить в число двунадесятих свят. Цим святом закінчується Різдвяний піст.
Велике свято - Різдво - установлене в пам'ять народження Ісуса Христа. В цей день у великому місті Віфлеємі відбулася небувала подія - народилося "Боже дитя" - Син Божий Ісус Христос надприродним шляхом від Діви Марії Богородиці.
Прийшовши на землю, Христос не був зустрітий почестями, знаттю і багатством. У нього навіть не було колиски, як у всіх дітей, не було і прихистку - він народився за містом, в печері і був покладений в ясла, куди клали корм для худоби.
Першими гостями Божого немовляти були не царі і вельможі, а прості пастухи, яких Ангел сповістив про народження Христа: "Я повідомляю вам велику радість, яка буде всім людям: так як тепер родився в місті Давидовім Спаситель, який є Христос Господь. Ось вам знак, ви знайдете немовля в пеленах, лежачого в яслах".
Пастухи першими поспішили поклонитися новонародженому Спасителю. В цей час з дарами Царю Світу йшли волхви (древні мудреці) зі сходу. Вони чекали, що скоро на землю повинен прийти великий Цар Світу, а зірка вказала їм шлях в Ієрусалим. Волхви принесли немовляті дарунки: золото, ладан і смирну (ароматну оливу). Ці дари мали глибокий зміст: золото принесли як Царю у вигляді данини, ладан - як Богу , а смирну - як людині, яка повинна вмерти (смірною в ті далекі часи мазали померлих).
Свята церва співає, що творіння Боже зустрічало Спасителя: ангели принесли йому спів, волхви - подарунки, пастухи зустрічали дитя, земля приготувала печеру-вертеп, а Матір'ю Господа стала Діва Марія.
Іван Златоуст сказав: "Як Адам без жінки створив жінку, так тепер Діва без мужа родила і сплатила мужем борг за Єву, за її гріх...".
Так родився наш Спаситель, який дав нам надію на духовне вічне життя
Христос Родився! Славімо Його!
В Україні , як і в інших країнах, свято народження Ісуса було прищерлене на язичницькому грунті шанування нового сонця, нового хліборобського року, що починається з поворотом сонця на весну. Відповідно до цього українська різдвяна обрядовість тісно пов'язана з віруваннями в щасливий почин та з магічними діями, що мають забезпечити в наступному році добрий урожай. Тому в обрядах і в святій вечері мала брати участь вся родина, й не тільки живі, а й покійники. Таким чином до свята живих приєднується й поминальне свято небіжчиків - дідів.
Різдво господа і Спаса нашого Ісуса Христа - одне із головних християнських свят. І входить в число двунадесятих свят. Цим святом закінчується Різдвяний піст.
Велике свято - Різдво - установлене в пам'ять народження Ісуса Христа. В цей день у великому місті Віфлеємі відбулася небувала подія - народилося "Боже дитя" - Син Божий Ісус Христос надприродним шляхом від Діви Марії Богородиці.
Прийшовши на землю, Христос не був зустрітий почестями, знаттю і багатством. У нього навіть не було колиски, як у всіх дітей, не було і прихистку - він народився за містом, в печері і був покладений в ясла, куди клали корм для худоби.
Першими гостями Божого немовляти були не царі і вельможі, а прості пастухи, яких Ангел сповістив про народження Христа: "Я повідомляю вам велику радість, яка буде всім людям: так як тепер родився в місті Давидовім Спаситель, який є Христос Господь. Ось вам знак, ви знайдете немовля в пеленах, лежачого в яслах".
Пастухи першими поспішили поклонитися новонародженому Спасителю. В цей час з дарами Царю Світу йшли волхви (древні мудреці) зі сходу. Вони чекали, що скоро на землю повинен прийти великий Цар Світу, а зірка вказала їм шлях в Ієрусалим. Волхви принесли немовляті дарунки: золото, ладан і смирну (ароматну оливу). Ці дари мали глибокий зміст: золото принесли як Царю у вигляді данини, ладан - як Богу , а смирну - як людині, яка повинна вмерти (смірною в ті далекі часи мазали померлих).
Свята церва співає, що творіння Боже зустрічало Спасителя: ангели принесли йому спів, волхви - подарунки, пастухи зустрічали дитя, земля приготувала печеру-вертеп, а Матір'ю Господа стала Діва Марія.
Іван Златоуст сказав: "Як Адам без жінки створив жінку, так тепер Діва без мужа родила і сплатила мужем борг за Єву, за її гріх...".
Так родився наш Спаситель, який дав нам надію на духовне вічне життя
Христос Родився! Славімо Його!
Немає коментарів:
Дописати коментар