СТРАСТНА П'ЯТНИЦЯ

Страсна, або Стражденна п’ятниця – найскорботніший день перед Великоднем. Сьогодні православні, греко-католики та решта християн східного обряду згадують про страждання Ісуса Христа на хресті за людський рід.

Віряни в цей час нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Тобто десь до другої години дня. Існує звичай у Страсну п'ятницю тричі обносити плащаницю навколо церкви. Поблизу храму в кілька рядів стоять по-святковому одягнені люди, панує спокійний урочистий настрій. На Галичині у Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку. І замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. У момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціальними ручними калатальцями. Повернувшись із церкви, родина зазвичай сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п'ятницю пісний, навіть риби не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками.

Люди кажуть, що сьогодні навіть «пташка гнізда не в'є». Це означає, що ні шити, ні прясти, ні готувати у Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Колись наші господині в селах цього дня садили капусту – вважалося, що це не гріх. Але іншу роботу на землі виконувати не можна. Якщо саджати щось інше – то врожаю не буде. За народним віруванням, у Страсну п'ятницю заборонено співати. На Херсонщині кажуть, що хто співає у Страсну п'ятницю, той на Великдень плакатиме. Не можна відвідувати розважальні заходи, бо це день скорботи.