У ніч з 24 грудня на 25 святкується Різдво
Христове.
За григоріанським календарем його
зустрічають
християни західного обряду – католики і
протестанти,
а
також послідовники православних церков,
за винятком декількох православних церков.
Вони
відзначають Різдво Христове в ніч на
7
січня – за юліанським календарем
16 листопада Верховна Рада України прийняла рішення
зробити 25 грудня – Різдво, яке у нас за
традицією називають католицьким – вихідним днем. Своє рішення депутати аргументували
тим, що 25 грудня святкує увесь світ і ми повинні проявити толерантність до всіх християн, і що це очевидний символ
європейськості.
Чому ж все таки існують дві дати?
До 221 році ранньохристиянський письменник
Секстус Юліус Африканус назвав саме 25 грудня днем народження Ісуса Христа.
Аргументом стало обчислення , що між днем Благовіщення і Різдвом саме в цей день проходить 9 місяців. Тоді ще
єдина Церква прийняла аргументацію історика, і різдво стали відзначати 25
грудня.
Крім того, до1582 року всі жили за юліанським календарем.
Він був введений в ужиток у 46 році до
нашої ери імператором Юлієм Цезарем і
додавав в лютому ще одну добу. На той час
він був набагато зручніший, ніж старий римський, але виявився
недостатньо чітким, тому що кожні 128 років набігала одна неврахована доба.
Це призвело до того, що у XVI столітті
одне з найважливіших християнських свят – Великдень – почали відзначати
набагато раніше покладеного терміну. Щоб вирішити проблему, Папа Римський
Григорій ХІІІ впровадив реформу, щоб скорегувати наростаючу різницю між
астрономічним роком і календарним. Так на зміну юліанському стилю прийшов
григоріанський.
Втім, коли Європа перейшла на новий григоріанський календар, на
території Росії часів Василя ІІІ продовжували користуватися юліанським. Лише у
1918 році григоріанський календар був уведений і в Радянському Союзі.
У 1923 році за ініціативою
Константинопольського Патріарха відбувся Собор православних церков, на якому
було прийнято рішення про виправлення юліанського календаря – таким чином, з’явився новоюліанський календар.
Через
історичні обставини представники православної церкви тодішньої Країни Рад не
змогли взяти в ньому участі. Однак, Патрик Тихон видав постанову про перехід на
новоюліанський календар. Але це викликало протести серед мирян, і ухвала буда
скасована менш ніж за місяць.
Таким чином, Українська, Грузинська,
Руська, Єрусалимська і Сербська православна церкви, афонські монастирі, а також
багато католиків східного обряду (зокрема українська Греко-Католицька церква) і
частина російських протестантів відзначають свято Різдва Христового в ніч з 6
на 7 січня, оскільки продовжують жити по-старому, за юліанським календарем.
Можна зробити висновок: православні,
католики і протестанти народження Спасителя відзначають в один день – 25
грудня. Але за різними календарями, тому називати Різдво «католицьким» або
«православним» неправильно.
Різдво- одне з найважливіших і християнських
свят. Різдво знаменує народження Ісуса Христа, який, за віруванням християн,
посланий Богом у світ для спасіння людства. Саме цей день поділив історію на
«до» і «після» від народження Христа почалося сучасне літочислення під назвою
«наша ера.»
Різдво христове має давню історію з
унікальними традиціями та звичаями –
люди прикрашають ялинки, готують святкові страви, колядують, ходять до церкви
та відвідують родичів. Традиції святкування Різдва західного обряду Різдво для
католиків та протестантів є особливим і найважливішим релігійним святом.
Напередодні Різдва люди дотримуються
Адвенту – часу в очікування свята, коли люди особливо приділяють увагу
духовному життю, дехто, за бажанням, дотримується посту. Свято об’єднує навколо усю родину, яка з
трепетом прикрашає домівку до Різдва – це символізує віру і шанування Ісуса. Серед символів цього свята особливе місце
займає ялинка, а також – різдвяний вінок, омела та подарунки. Ввечері 24
грудня, коли на небі з’являється перша
зірка, родини збираються на Святу Вечерю з пісних страв: риби, оплаток (пісний
хліб), фруктів, горіхів та іншого. Перед початком трапези глава сім’ї читає
уривок з Євангелія, родина співає першу коляду, потім усі переломлюють
різдвяний хліб – оплаток.
Українська колядка «Щедрик» стала всесвітньо
відомим хітом. Після вечері родина збирається до храму - на Месу Надвечір’я Різдва, яка символізує єдність отця і Сина. Меса
розпочинається, переважно, опівночі. Під час неї священик кладе у різдвяний
вертеп фігурку немовляти Ісуса. Друга святкова меса відбувається на світанку і
символізує час появи на світ нового життя з утроби матері. А третя меса, яка
відправляється вдень, доносить символ народження Ісуса у серця віруючих.
25 грудня подається святкова їжа. Головною
стравою столу у більшості католиків є запечена індичка, свинина та інше. А
також цього ранку усі шукають подарунків від Санта Клауса чи Святого Миколая.
Традиції святкування Різдва східного обряду
Православні та греко-католики відзначають День народження Христа 7 січня. Для
християн східного обряду свято Різдва Христового є важливим релігійним святом,
але після Великодня, який для них більш важливий.
Щороку перед Різдвом християни дотримуються
строгого різдвяного посту – Пилипівки, який починається з 28 листопада і
закінчується 7 січня. Під час посту люди стараються духовно очиститись та
покаятись у гріхах. Напередодні Святий Вечір – люди готують 12 пісних страв на
честь 12 апостолів Христа. Традиційно на столі стоять узвар, пампухи, борщ з
вушками і кутя, яка є головною стравою Святого Вечора. А сідає родина вечеряти
лише після того, як на вечірнє небо зійде перша зірка – господар хати запалює
різдвяну свічку, промовляє молитву і благословляє їжу.
7 січня люди йдуть на богослужіння, а далі
– ходять в гості до родичів, колядують та водять вертепи – пересувні театри з
людей або ляльок, які показують вистави про народження Христа у Віфлеємі. У цей
день закінчується різдвяний піст.
В обох християнських громадах є Святвечір –
святкова вечеря з пісних страв. Католики починають частування з оплаток або –
тонких хлібних пластин, якими причащають прихожан у церкві. У східному обряді
частування починають з куті. У православних і греко-католиків на Різдво є одне
нічне богослужіння, у якому одразу правлять Велике Повечір’я, Утреню та Літургію. Натомість у вірян західного обряду
служать три різдвяні меси – окремо – вночі, вранці та вдень, що символізує
народження Спасителя у лоні Отця, у череві Матері Божої і народження Ісуса у
душі кожного християнина.
А 25 грудня у більшості віруючих західного
обряду головною різдвяною стравою є запечена індичка або качка. Також чимало
християн готують так званий різдвяний пудинг. Такі традиції поширені у США,
Великобританії. Німеччині , Франції, Греції та інших країнах.
На Різдво католики та протестанти дарують
усім подарунки, які кладуть під ялинку чи у шкарпетки від Санти Клауса чи Святого Миколая. Окрім
того, вони прикрашають не лише ялинку, а й увесь дім.
Обов’язково у
декоруванні має бути солома, яка є одним з головних символів Різдва, вона
уособлює ясла Христа. У християн східного обряду, зокрема в Україні, ставлять
дідуха.
Спільним для обох обрядів є колядування.
Та у католиків це не так поширено, як у православних і греко-католиків, і вони,
зазвичай, колядують у родинному колі. Натомість віруючі східного обряду йдуть
колядувати в кожну хату – так колядники приносять звістку про народження Сина
Божого, який спасе світ.
Різдво Христове - свято добра, миру і
милосердя.
Немає коментарів:
Дописати коментар