ВАРВАРИ НОЧІ УРВАЛИ

17 грудня

ВАРВАРИ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ

Образ Варвари Великомучениці сприймався по-різному. Одні вважали, що Варвара була іудейкою, але згодом вихрестилася. Коли ж про це довідався батько, то виніс їй смертельний вирок. Інші стверджували, що вона магометанка, але зголосилася прийняти християнське віросповідання, тому батько примусив її товкти босоніж подрібнене скло. Одним словом, це була великомучениця за християнську віру.

     Легенда розповідає, що Варвара була такою мудрою на вишивання, що оздобила навіть ризи самому Ісусові Христові, Тому в цей день жінки й дівчата займалися лише рукодільництвом. Беручися за вишивання, вони хрестилися й казали:

- Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила.

      Оскільки для українського жіноцтва вишивання було національною ососбливістю, вони вважали великомученицю Варвару своєю покровителькою. Адже відомо, що українських дівчат вчили цього ремесла ще з дитинства. Як тільки юнка підростала, ненька та бабуся намагалися передати їй свійдосвід. Вчили вишивати хрестиком, занизуванням, заполоччю тощо. Кожен регіон мав свій стиль, свою технологію і сюжетність, які не повторювали одне одного і зберігали одвічні традиції і специфіку.

     Юнка, котра "дозріла на видання", місила сама нготуватипосаг - вишити вдосталь рушників, щоб обдаровувати ними сватів, почесних гостей на весіллі, вимережити сорочку своєму судженому та його батькам. По тому, якими були, оцінювали вдатливість і хазяйновитість майбутньої дружини.

     Отже, вдавнину на Варвари можна було тільки вишивати і нитки сукати. Про невдатливих казали: "Було не савити і не варварити, а сісти і на три веретена напарити; ...на сорочку сурганити; ... не євдошити - на куделю ковдошити".

    Оскільки Варвари вважалося жіночим святом, то його відзначали представниці "слабкої статі". Найпишніше це проходило в дівочих гуртах. Юнки готували вареники з маком і запрошували хлопців на вечерю. Кожен парубок мав принести наливку чи медівку.

    Сівши за стіл, парубки не поспішали їсти обрядову страву. Справа в тім, що за традицією юнки готували так звані "ліві" вареники, начиняючи їх клоччям або вовною. 

    Народна творчисть зафіксувала чимало прикмет, прислів'їв та приказок, в яких відбита вся обрядова структура, характерна для свята. 

• Яка погода на Варвари, така  на Різдво.
• Який день на Варвари, такий і на Сави.
• Дерева в інеї - урожай на фрукту.
• Якщо горобці збираються купками на деревах і цвіркають, то буде тепла зима.
• Хто заспить на Варвару, той цілий рік буде сонливим.
• Якщо проти цього дня нічне небо в зорях - чекай холодів, а сліпе й тьмяне - на тепло.
• Варвара заварить, Сава заклить, а Микола закує.
• Від Варвари до Нового року стільки дня доточиться, як півень з порога скочить.
• Якщо на Варвари гострі морози, то на зиму готуй вози, а як розтане, то кажи оглянути сани.
• Якщо в грудні на Варвари болто, то буде зима красна, як золото.

      На Варвари, а також Сави та Миколаи у давнину варили кутю та узвар, "Щоб хліб родив і садовина рясніла.".Цей атрибут уже нагадує різдвяні свята. І це не випадково, оскільки від Варвар день уже повертає на весну, про що мовить прислів'я: "Варвари ночі урвали і дня доточили на макове зерно". Чи не відтого й готували колись дівчата вареники з маком?