ОЛЕКСІЙ ЧОЛОВІК БОЖИЙ

30 березня

теплого Олекси 

чоловіка Божого

  Він жив на межі IV- V століть, був римляном, належав до знатного та багатого роду. Батько-сенатор одружив сина на знатній заможній нареченій. Але юнак віддав молодій дружині обручку та пішов з дому. Сімнадцять років він мандрував світом - жив у Сірії, Туреччині. Ходив у лахмітті, жебракував. Єдиною його справою була молитва до Бога. Після того він прибув до Риму й оселився в батьківському будинку. Рідні його не впізнали, сприйняли за жебрака, але дозволили залишитися. Відтоді  Олексій жив під сходами в невеличкій комірчині. Їв недоїдки, терпів приниження від слуг. Молився, ходив до храму, чудес не творив.Так минуло ще сімнадцять років, а потім він помер.
Вже по його смерті виявилося, що Олек

сій був людиною святого життя, або чоловіком Божим. Цього дня святого скрізь вшановують. Українці з любов'ю приймали в себе бідних подорожніх, жебраків.

  Українці вважали, що саме з олекси починалася справжня весна. Працювати на Олексу заборонялося "аби не прогнівити весну". Виняток був лише в пасічників та рибалок.

   Цей день знаменує початок роботи пасічників. Якщо погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічники виносять вулики з бджільника, замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, а потім моляться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду.

   Якщо сніг іще не зійшов, морози ще досить сильні, то пасічники обмежуються примовляннями, зверненими до бджіл, аби ті потихеньку прокидалися й готувалися до роботи.

   Народна традиція велить пасічникам, випускаючи бджіл на теплого Олексу, викопати посередині пасіки невеличку дернину й обнести пасіку цією дерниною три рази. Під час третього обходу слід доторкнутися дерниною до всіх вуликів і проказати наступне:

- Як земля не зрушує зі свого місця, так і бджоли мої не зрушують від свого хазяїна!

   За стародавніми віруваннями, на теплого Олексу вівсянка співає свою першу в цьому році пісеньку - це одні з перших звуків весни. щука цього ж дня лід хвостом розбиває, і це навіть почути можна, варто тільки вийти рано-вранці до води й прислухатися. За легендою. ту весняну щуку, що лід розбиває, можна голими руками впіймати, один мужик так і зробив, але через три дні помер. А перед смертю йому весь час здавалося, що спіймана щука зі страшенною силою його хвостом по голові б'є.

   Якщо спіймати цю щуку, то можна з рибальством сміливо прощатися - не буде вже вдачі. Щука викидає ікру зазвичай на теплого олексу, тож завзяті  рибалки святкують цей день, сподіваючись, що з божою допомогою рибалити будуть вдало.

   Народна хитрість підказує: якщо бажаєш гарного врожаю пшениці, то на Явдохи, сорок святих та теплого Олекси слід, вийшовши із церкви. одразу вибрати якнайкраще зерно для посіву. Тоді зернові дуже добре вродять.

   У цей час журавлі повертаються з вирію. Відповідно до фольклорних переказів, журавель "відповідальний" за лад і згоду між птахами. Існує повір'я, що якщо діти кинуть на землю червоний пояс або хустку, то журавлі далі не полетять, а кружлятимуть над тим місцем, де пояс лежить, і потроху спускаються до землі. Цей звичай має назву -  "перевязування   дороги червоним поясом".

   Зруйнувати журавлине гніздо - великий гріх, оскільки журавель - небесний птах.

    У цей день, відповідно до мисливських переказів, переселяються зі старих нір до нових, і під час цьогог переселення ходять сліпі-глухі, бо їм "кури сняться".

   Ведмеді прокидаються та, худі, оюлізлі й голодні, починають шукати чогось їстивного.

   Ще одне цікаве спостереженн, пов'язане з птахами. Народ вважає, що саме цього дня ворон купає власних діточок, благословляє їх і відпускає "в люди", на самостійне життя.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ

• Якщо погода тепла й сонячна, значить, буде урожай на зернові й багато меду.
• Якщо зранку ясно, то бджолиний рій виходитиме по ранках, а якщо ввечері ясна погода, значить, рій виходитиме по вечорах.
• За скільки днів до теплого Олексія мухи та бджоли почнуть літати, стільки днів після теплого Олексія будуть холодними.
• Тепла погода цього дня віщує теплу весну