Ще недавно лежав на дворі сніг, а згодом перетворився на калюжі й перші проталинки. А вже повним ходом крокує весна. Повітря свіже, і пахне незвично. навколо так світло і якось по-новому радісно! сонячне проміння лагідно гріє руки й обличчя. воно зовсім не таке, як узимку, а густе, золотисте. З кожним днем сонечко все вище й вище піднімається над землею, усміхається людям. Посвітлішали фарби неба, стало воно тепер голубішим, прозорішим.
Коротшає ніч, а день все помітніше прибуває. І ось у березні настає такий час, про який у народі говорять, що день з ніччю міряються, вирівнюються. Що ж це означає?
Згадай, коли ми прокидалися вранці взимку, було ще зовсім темно. А ось у березні, встаючи з ліжка в той самий час, бачиш, що надворі стало набагато світліше. Це тому, що навесні сонце встає раніше. Саме в березні, 21 числа, настає день весняного рівнодення. і тоді на всій земній кулі тривалість дня і ночі однакова, рівно по 12 годин. Та вже через кілька діб день стане довшим за ніч і далі все збільшуватиметься.
На деревах чутні пташині співи. З гілки на гілку перелітають синиці. Велика синиця ще в кінці лютого заспівала свою пісню. Вона проголосила: "Весна близько!"
відчули весну й інші птахи. голоснішим ідзвінкішим став пташиний спів. У наростаючій світлині дня весело цвірінькають горобці. Вони ніби змагаються перекричати синицю. Дзвінким стукотом проголошує прихід весни дятел. Усюди чути різноголосі пташині "розмови". Настала пора перелітати в ліс тим пташкам, які зимували ближче до людей: у містах і селах.
Повертаються з далеких країв перші перелітні птахи - граки. Вони одразу ж починають хазяйнувати на широких полях. Однак справжній прихід весни знаменує приліт гостродзьобих, більших за горобця, але менших за ворону птахів - шпаків. Як тільки долине їхній протяжний свист, вважай, що тоо вже справжня весна! Вони прилітають на початку березня й у теплі погожі дні селяться по своїх "квартирах". Буває, що в одних і тих самих будиночках-шпаківнях птахи живуть по багато років. Якщо ж там якийсь птах уже непрохано оселився, шпак рішуче виганяє такого самозванця із своєї оселі. Шпаки - великі майстри наслідувати спів інших птахів і різні звуки. За це їх звуть пересмішниками. Вони можуть передавати вороняче каркання, завивання котів, скрип колодязного журавля.
А над луками і полями стрімко проносяться чайки і всіх запитують: "Чиї ви? Чиї Ви? Чиї ви?". По вже підсохлій землі бігають невеличкі сіренькі пташки - жайворонки. Високо піднімаються вони в прозоре блактне небо і заливаються там чудовим співом.
Немає коментарів:
Дописати коментар