22 СІЧНЯ
ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ
День Соборності України - свято, яке відзначають на честь проголошення Акта возз'єднання Української Народної республіки та західно-Української Народної Республіки.
Тяжкими видалися роки війни українського народу. Терзали його недруги, шматували ворогуючі сторони. Траплялося, що самі українці не могли знайти порозуміння між собою. Бувало так, що йшов брат на брата. Багато страждань за цей період випало на долю нашого народу.
Усе ж варто згадати подію тих часів, щзо закарбувалась у народній пам'яті і з великою радістю була сприйнята мільйонами співвітчизників.
У 1918 на території України було проголошено дві республіки. У західній частині утворилася Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). До її складу ввійшли Галичина, Буковина, Закарпаття. Восени 1918 року вже було зрозумілим, що Німеччина та Австро-Угорщина зазнають у війні поразки. Цим вирішили скористатись українці, землі яких входили до Австрійської імперії. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада загани повстанців заволоділи Львовом. Але опівдні 1 листопада підняли заколот поляки, бо вони також хотіли захопити владу в Галичині. Це стало початком польсько-української війни. В таких умовах 13 листопада українські патріоти проголосили утворення Західноукраїнської Народної Республіки.
На території Східної України, що її контролювала Центральна Рада, була проголошена Українська Народна Республіка (УНР).
22 січня 1919 року український народ виявив волю обєднати дві республіки в єдину незалежну державу.
У Києві, на Софійському майдані, біля пам'ятника Богдану Хмельницькому, багатолюдно відзначили цю подію. Святково вбрані люди. Усміхнені, радісні обличчя.
"Віднині, - проголошувалось, - зливаються воєдино віками відділені одна від одної частини України - Галичична, буковина, Закарпаття, Наддніпрянщина". Майданом прокотилося: "Слава Україні", "Навіки слава-а-а-а!"... Люди раділи і плакали, усвідомлюючи значимість події.
День цей увійшов в історію українського народу як день злуки, день соборності українських земель. Здійснилася багатовіковічна мрія народу - бути разом. Разом боротися, спільно будувати незалежну державу.
Та не так склалось, як гадалось. Територія Західної України загребла Польща. 25 квітня 1920 року військо польської армії чисельністю понад 80 000 чоловік перейшло кордон України. Поляки зайняли чимало українськиї міст і сіл. Тут вони осіли аж до 1939 року. Україна знову була поділена на дві частини: Східну і Західну. На східній була встановлена радянська влада, а на західній господарювали поляки, румуни та чехи.
Йшли роки. Українці здійснили свою мрію і об'єднали землі в єдину державу. Але десятиліттями з незалежних від них причин вони не святкували дня 22 січняяк дня єднання українських земель.
21 січня 1990 року з нагоди дня соборності, злуки українських земель живий ланцюг людей простягнувся із сходу на захід. Від Івано-Франківська до Києва стояли люди, взявши один одного за руки. Ланцюг єднання пройшов по шляху: Київ-Житомир - Рівне- Тернопіль - Львів - Івано-Франківськ. У ланцюгу єдналися люди різних поглядів і переконань, віруючі й невіруючі, різних національностей. Пліч-о-пліч стояли росіяни, євреї, угорці, білоруси - громадяни України.
21 січня 1990 року Київ побачив стільки жовто-блакитних прапорів, скільки не бачив за всю свою історію. Так урочисто день соборності відзначався вперше. Біля Софійського собору, як і в січні 1919 року, багатотисячні колони заповнили майдан. Полонило солодке відчуття свята. Настрій в людей був піднесений, святковий.
Минув час, і недільний день 21 січня 1990 року також увійшов в історію як день повернення і відродження славного свята, що дав нам 1919 рік.
Тяжкими видалися роки війни українського народу. Терзали його недруги, шматували ворогуючі сторони. Траплялося, що самі українці не могли знайти порозуміння між собою. Бувало так, що йшов брат на брата. Багато страждань за цей період випало на долю нашого народу.
Усе ж варто згадати подію тих часів, щзо закарбувалась у народній пам'яті і з великою радістю була сприйнята мільйонами співвітчизників.
У 1918 на території України було проголошено дві республіки. У західній частині утворилася Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). До її складу ввійшли Галичина, Буковина, Закарпаття. Восени 1918 року вже було зрозумілим, що Німеччина та Австро-Угорщина зазнають у війні поразки. Цим вирішили скористатись українці, землі яких входили до Австрійської імперії. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада загани повстанців заволоділи Львовом. Але опівдні 1 листопада підняли заколот поляки, бо вони також хотіли захопити владу в Галичині. Це стало початком польсько-української війни. В таких умовах 13 листопада українські патріоти проголосили утворення Західноукраїнської Народної Республіки.
На території Східної України, що її контролювала Центральна Рада, була проголошена Українська Народна Республіка (УНР).
22 січня 1919 року український народ виявив волю обєднати дві республіки в єдину незалежну державу.
У Києві, на Софійському майдані, біля пам'ятника Богдану Хмельницькому, багатолюдно відзначили цю подію. Святково вбрані люди. Усміхнені, радісні обличчя.
"Віднині, - проголошувалось, - зливаються воєдино віками відділені одна від одної частини України - Галичична, буковина, Закарпаття, Наддніпрянщина". Майданом прокотилося: "Слава Україні", "Навіки слава-а-а-а!"... Люди раділи і плакали, усвідомлюючи значимість події.
День цей увійшов в історію українського народу як день злуки, день соборності українських земель. Здійснилася багатовіковічна мрія народу - бути разом. Разом боротися, спільно будувати незалежну державу.
Та не так склалось, як гадалось. Територія Західної України загребла Польща. 25 квітня 1920 року військо польської армії чисельністю понад 80 000 чоловік перейшло кордон України. Поляки зайняли чимало українськиї міст і сіл. Тут вони осіли аж до 1939 року. Україна знову була поділена на дві частини: Східну і Західну. На східній була встановлена радянська влада, а на західній господарювали поляки, румуни та чехи.
Йшли роки. Українці здійснили свою мрію і об'єднали землі в єдину державу. Але десятиліттями з незалежних від них причин вони не святкували дня 22 січняяк дня єднання українських земель.
21 січня 1990 року з нагоди дня соборності, злуки українських земель живий ланцюг людей простягнувся із сходу на захід. Від Івано-Франківська до Києва стояли люди, взявши один одного за руки. Ланцюг єднання пройшов по шляху: Київ-Житомир - Рівне- Тернопіль - Львів - Івано-Франківськ. У ланцюгу єдналися люди різних поглядів і переконань, віруючі й невіруючі, різних національностей. Пліч-о-пліч стояли росіяни, євреї, угорці, білоруси - громадяни України.
21 січня 1990 року Київ побачив стільки жовто-блакитних прапорів, скільки не бачив за всю свою історію. Так урочисто день соборності відзначався вперше. Біля Софійського собору, як і в січні 1919 року, багатотисячні колони заповнили майдан. Полонило солодке відчуття свята. Настрій в людей був піднесений, святковий.
Минув час, і недільний день 21 січня 1990 року також увійшов в історію як день повернення і відродження славного свята, що дав нам 1919 рік.
Немає коментарів:
Дописати коментар