ПОЕТ, РОМАНТИК, ПЕРЕКЛАДАЧ

      

     27 СІЧНЯ

230 років від дня народження 

П. ГУЛАКА-АРТЕМОВСЬКОГО, 

українського поета, перекладача, педагога, 

культурно-громадського діяча

Петро Гулак-Артемовський - один з визначних українських поетів дошевченківського періоду. Найціннішим у його літературній спадщині є байки й балади.

      Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 року в містечку Голодищі на Київщині в родині священника. Батько його за походженням з козаків. За свідченням сучасників, один з предків поета у 1669-1675 роках був генеральним обозним у гетьмана Петра Дорошенка, однак багатства він не залишив. Батько Гулака-Артемовського мав лише невеликий хутір Гулаківщину. За прихильність до Росії під час Коліївщини польські шляхтичі жорстоко відшмагали його різками. До самої смерті зберігав старий жмуток цих різок, потім передав синові, який охоче показував його всоїм гостям, оповідаючи батькову історію.

        Вчився Гулак-Артемовський  У київській академії, що давала тоді вищу духовну і світську освіту. Згадуючи про своє навчання, Гулак-Артемовський розповідав, яких злигоднів він там зазнав: у вільний від уроків час бігав по базару і збирав рештки від чумацьких обідів, латки на своєму одязі припинав шпильками з сосни...

       Залишивши академію у 23 роки, Гулак-Атремовський протягом кількох років учителює в приватних пансіонах, у родинах польських поміщиків на Волині. Тут майбутній поет мав можливість глибше пізнати гірке підневільне життя трударів-кріпаків, ознайомитися з народною творчістю. Ймовірно, що саме тут, на Волині, у Гулака-Артемовського виник задум написати байку "Пан та собака", що принесла письменникові славу і стала справжньою подією в тогочасному українському літературному житті.

        У 1817 році Гулак-Артемовський вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає польську мову в тому ж університеті в спеціальному "класі для бажаючих"., водночас викладає французьку в Харківському інституті шляхетних дівчат.

         Починаючи з 1817 року,  на сторінках журналів - харківського "Украинського вестника", а згодом і московського "Вестника Європы" - систематично публікуються переклади та оригінальні твори Гулака-Артемовського. Після закінчення університету і захисту магістерської дисертації в 1821 році Гілак-Артемовський викладає курс російської історії та польську мову. Протягом кількох років він був деканом факультету, а згодом, у 1841-1849 роках, ректором Храківського університету, водночас працюючи інспектором Харківського і Полтавського інститутів шляхетних дівчат.

          Помер Гулак-Артемовський 13 жовтня 1865 року.