28 липня Україна щорічно відзначає День Української Державності. День встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення.
Відважним захисником Київської Держави був син князя Святослава - Володимир. Нелегко було після батька керувати слов'янськими племенами й тримати їх навколо Києва; не треба забувати й про постійне суперництво з могутньою сусідкою - Візантійською імперією; повсякчас доводилося давати відсіч печенігам. Більшість часу князь проводив у далеких походах і кривавих битвах. Щойно закінчиться одна війна - починається інша.
Якось на Руську землю насувалося величезне печенізьке військо. Назустріч кочівникам до річки Трубіж, що на Київщині, підійшла Володимирова дружина. Побачивши кількісну перевагу ворога, князь не починав бою, але й печеніги не квапилися. Нарешті хан запропонував Володимирові: "Нехай долю битви вирішить бій богатирів. Якщо русич уб'є печеніга, то ми не будемо три роки воювати з вами, а якщо переможе печеніг - три роки грабуватимемо Русь". Розійшлися печенізькі лави, і вийшов на герць могутній кочівник. "Гей, ви, сіно-солома, хто смерті хоче, виходьте зі мною битися!" - крикнув він русичам. Чимало славних київських воїв готові були стати до бою із супротивником, але розуміли: печеніга їм не перемогти. Зажурився князь Володимир. Та раптом підходить до нього один дружинник і каже: "Послухай, князю! Я вийшов у похід з чотирма синами, а молодший залишився вдома. Ніхто із самого малку не міг його подужати. Колись він на мене образився й розірвав руками товсту волову шкіру. Накажи йому боротися з печенігом".
Посланці привезли хлопця до князя. Був він середнього зросту, зовсім юнак. "Випробуй мене, князю", -сказав киянин і попросив роздражнити вола та випустити його в поле. Коли розлючена тварина побігла, юнак ухопив вола за бік і вирвав йому шматок шкіри. "Можеш битися", - сказав князь. І почався двобій з печенігом. Зійшлися в страшному двобої богатирі. Киянин підняв печеніга, ударив ним об землю та й убив. Закричало нажахане печенізьке військо й кинулося навтіки. Княжа дружина переслідувала ворога й нещадно рубала кочівників. На честь перемоги юнака заклав князь нове місто та назвав його Переяслав, адже кияни здобули (перейняли) у тому краю велику славу.
У далеких походах не забував князь і про мирні справи: будував міста, сприяв ремеслам і торгівлі, дбав про освіту дітей. Піднесеннм та нечуваним розвитком України-Русі була занепокоена Візантія. Імператори підбурювали кочівників до нових нападів на Руську Землю.
Для цього щоб змиритися із Царгородом, Володимир вирішов одружитися з візантійською царівною - красунею Анною. Проте київському князеві відмовили, адже Анна була християнкою, а її родичі імператорської крові з презирством та зверхністю ставилися до Володимира як до дикуна, бо він сповідував язичницьку віру.
Тому Володимир вирушив у похід на грецьке місто Корсунь. Це місто греки побудували ще в V столітті до нашої ери і назвали його тоді Херсонесом. Давнє місто було оточене високимм мурами, мало боєздатне військо, яким керували талановиті полководці. Князь узяв місто в облогу й пішов на приступ. Володимир наказав воїнам будувати перед муром великий земляний вал, щоб через нього дістатися до міста. Цілий день, не спиняючись ні на мить, працювали дружинники, відпочивали ж тільки вночі. Коли настав ранок, то Володимир і його військо з подивом побачили, що великий вал розтанув як сніг на сонці. Хитромудрі греки зробили підкопи, і вал пішов під землю.
Усю ніч думав Володимир, як узяти місто. Наступного ранку князеві принесли стрілу, яка прилетіла з оточеного Корсуня. Чоловік на ймення Анастас, прибічник русичів, розповів, як примусити греків покоритися: требаперекрити таємні колодязі з водою, що викопані біля міста. Володимир так і зробив. Греки припинили опір. анна вимушена була стати дружиною київського князя. Проте Володимир не поспішав приймати християнську віру, що було однією з умов його шлюбу з царівною. Та враз розболілися в князя очі, і він утратив зір. Охопив Володимира відчай. Як же він етпер керуватиме державою? Анна вмовила його охреститися. І щойно святі отці поклали на нього руки, як сталося диво, яку бачило все Володимирове оточення. Князь знову одужав. він віддав грекам Корсунь і повернувся до Києва.
988 року Князь Володимир охрестив Русь. І з цього часу Русь-Україна стала великою християнською державою. Скрізь поставили чудові храми, монастирі, організовувалися церковні бібліотеки. Змінився й сам Володимир. Тепер у походиходив тільки в разі крайньої потреби. Князь уважав, що ліпше поганий мир, ніж добра війна. На подвір'ї княжого палацу завжди можна було знайти багато безплатної їжі та одягу для жебраків і різних стражденних людей. Якщо був каліка чи хворий, що не міг дістатися до палацу, княжі люди привозили йому харчі й одяг додому. За Володимира в державі запанували мир і спокій. Минули роки, а пам'ять про князя та його спави дожили до наших днів. Народ із вдячністю назвав його Красним Сонечком Руської Землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар