ДЕНЬ ІОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ

20 січня - день Іоана Хрестителя.

   Офіційна церковна назва цього дня - Собор Предтечі та хрестителя Господнього. Предтеча - значить "попередник". Святий Іоан, за цнрковними переказами, був посланий Богом, щоб допомогти людям підготуватися до з'явлення Ісуса Христа. А коли сам Ісус Христос забажав охреститися в нього, то Іоан Предтеча виконав закон. таким чином Спаситель показав  приклад святого хрещення, дав людям зрозуміти, що закон Божий слід виконувати.

   Друга назва цього свята - Посвятки. Цього дня хазяїн дому встає рано-вранці й пригощає свійських тварин тим хлібом, що лежав під образами в домі ще від багатої куті. За народними уявленнями, ці різдвяні дари зроблять худобу плідною.

   Від цього дня для жінок уже час братися до роботи. до речі, в усі головні зимові свята жінкам і дівчатам не можна ходити по воду - це роблять за них чоловіки й парубки. Чоловікам же не варто забувати, що від Різдва Христового до дня Івана Хрестителя  не можна ходити в шинок - гріх великий, ще вода 

несвячена.  Тому на посвятки жінки ставили чоловікам могорича - за те, що справно  носили їм воду.

   Однак це не було, як за сучасними вимірками, пиятикою. Скоріше обряд давав привід зібратися усім  гуртом у шинку, який на той час був спільним місцем розваг селян. Там вони вірушували всілякі господарські справи, співали, веселилися, згадували щойно зійшлі празники, Лише згодом шинки перетворилися із культурних осередків на місця споювання православних, щоб у такий спосіб економічно й духовно закабалити їх, а отже, й зруйнувати міцний підмурівок традиційної моралі. Особливо, як це бідтверджують історичні джерела, зацікавлена в цьому була польська шляхта, яка, колонізуючи українські землі, спеціально навезла цілу армаду корчмарів-євреїв, віддаючи їм на відкуп пивні осередки, даючи безконтрольний дозвіл падким гендлярам відкривати в людних місцях і на перехрестях гомінких шляхів різноманітні пивниці та забігайлівки.

   За різдвяно-новорічні празники вже зібралося чимало нагальної роботи. Тому й казали: "після Івана Предтечі хто не робить, того б'ють у плечі" чи "прийшов Іван Предтеча та й забрав свята на плечі".