КНИГО
ЛЯНДІЯ
Часопис шкільної бібліотеки Великовисківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Вересень 2015 КНИГА - ТВІЙ ДРУГ, БЕЗ НЕЇ ЯК БЕЗ РУК
Привіт друзі! Ось і закінчилося літо, й сріблястий дзвоник скликав вас до школи. Починаємо нашу подорож у Країну наук. Ця подорож буде нелегкою. Але хто буде наполегливим, той подолає всі перешкоди. Кажуть навчання нудне заняття, але це не правда. І ви переконаєтесь у цьому, якщо будете уважними на уроках та старанно виконуватимете всі завдання Тож, вперед до незвіданого!
8 вересня – день грамотності
Грамотний всевидющій і на все тямущий
8 вересня ми відзначили ДЕНЬ ГРАМОТНОСТІ. Мабуть недаремно це свято припадає на початок навчального року. Кожен з вас має можливість розпочати його як слід, старанно і наполегливо вчитися і бути вдячним за шанс стати грамотною, високоосвіченою людиною.
Адже в час науково-технічного прогресу є ще люди. Які не можуть читати й писати. На сьогоднішній день, за даними ООН, у світі налічується близько 4 мільярдів грамотних людей, а 860 мільйонів дорослих людей неграмотні. 100 мільйонів дітей у всьому світі не навчаються в школі.
11 вересня – День фізичної культури і спорту
Історія Олімпійських ігор
Офіційно перші Олімпійські ігри відбулися у 776 році до нашої ери. У невеличкому грецькому містечку, яке розташоване не півдні Греції-Олімпії.
Греки надавали Іграм величезне значення, недаремно від дати 776 року до нашої ери вони вели своє літочислення. Під час Ігор оголошувався «священний мир»: припинялися війни і вчорашні вороги мирно змагалися за право називатися найшвидшими, найспритнішими і найсильнішими.
Спочатку Ігри проводилися протягом одного дня, а з V століття до нашої ери їхня тривалість збільшилася до 5 днів, з яких три відводилося на змагання, а перший і п’ятий – на урочисту клятву і нагородження. На перших Іграх змагалися тільки у бігові, але незабаром додалося п’ятиборство, що включало біг, стрибки у довжину, метання списа і диска, а також боротьбу. Згодом додалися кулачні бої та перегони на колісницях. Варто відзначити, що частиною Олімпійської програми змагань був конкурс мистецтв, на якому виступали знамениті поети й оратори. І перемога в ньому була такою ж почесною.
Більше тисячі років, незважаючи на поступове падіння могутності Еллади, Олімпійські Ігри в Олімпії регулярно проходили раз в чотири роки. Лише у 394 році нашої ери вони були заборонені указом римського імператора Феодосія, що угледів в іграх язичницький обряд. Так Олімпійські ігри на півтори тисячі років зійшли у небуття.
Перші спроби відродити Олімпійські ігри стали робитися з середини ХІХ століття. У 1859, 1870, 1875 і1889 в Афінах влаштовувалися змагання з бігу, стрибків, метанню, гімнастиці та інших видів спорту, в яких брали участь грецькі атлети.
Наприкінці ХІХ століття бурхливий ріст економічних і культурних міжнародних зв’язків знайшов своє віддзеркалення і у розвитку спорту. Були створені перші міжнародні спортивні об’єднання, стали проводитися змагання за участю спортсменів різних країн. З виходом спорту на міжнародну арену, виникла необхідність проведення великих комплексних змагань, утворення центру міжнародного спортивного руху.
У цих умовах французький громадський діяч П’єр Кубертен виступив з пропозицією відродити Олімпійські ігри. Він вважав, що ідеї олімпійського руху вдихнуть в людство «дух свободи мирного змагання і фізичного вдосконалення» і сприятимуть культурній співпраці народів.
У червні 1894 року відбувся міжнародний конгрес в Парижі, який прийняв рішення про відновлення олімпійських змагань і проведення Ігор І Олімпіади (1896 – в Афінах). З того часу беруть свій початок Олімпійські ігри сучасності. Потрібно відзначити, що окремо перші зимові Олімпійські ігри відбулися тільки в 1924 році у французькому місті Шамоні. До цього змагання з деяких зимових видів спорту проходили разом з літніми Олімпійськими іграми Українці ставали олімпійськими чемпіонами, репрезентуючи Радянський Союз і незалежну Україну. Найтитулованішою українською (радянською) олімпійською чемпіонкою є херсонська гімнастка Лариса Латиніна. За часи незалежності України першою українською олімпійською чемпіонкою стала Оксана Баюл.
Письменник-ювіляр
29 вересня день народження Івана
Карповича Карпенка-Карого (Тобілевича)
Іван Карпенко – Карий (Тобілевич) народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівці Бобринецького повіту Херсонської губернії (тепер Новомиргородського району Кіровоградської області), у родині збіднілого шляхтича - управителя поміщицького маєтку.
З 1859 року, закінчивши з відзнакою Бобринецьке трикласне повітове училище, служив писарем у канцелярії поліційного пристава (м. Мала Виска), в міській ратуші Бобринця, канцелярським служитилем, потім писарем Бобринецького повітового суду. З 1965 року – у м. Єлисаветград працює в повітовому, потім – у міському піліційному управлінні. У 1868-1869рр. – секретар міського поліційного управління у Херсоні. Тут товаришував із членами Кирило-Мефодіївського братства.
1869 року одружився з Н.К. Тарковською. 1871 року неподалік м. Єлисаветград на землі, що дісталася дружині у спадок, заклав садибу, яку після смерті дружини назвав на її честь Надеждівкою (тепер заповідник-музей І.К.Карпенка-Карого Хутір Надія).
1883 року за зв'язок з українськими революційними гуртками і постачання паспортів революціонерам був увільнений зі служби і невдовзі засланий в м. Новочеркаськ під гласний нагляд поліції. На засланні вдруге одружився. Коли гласний нагляд було замінено негласним родина Тобілевичів отримала дозвіл повернутися до хутора Надія.
У 1888-1890 роках І.К.Тобілевич – актор трупи М.К. Садовського. Вийшовши звідти разом із П.К.Саксаганським, створив «Товариство російсько-малоросійських артистів під керівництвом П.К.Саксаганського», яке на межі століть було найкращим українським театральним колективом. На його базі 1900 року виникла знаменита «Малоросійська трупа М.Л.Кропивницького під керівництвом П.К.Саксаганського і М.К. Садовського, за участю М.К.Заньковецької». а після виходу з неї двох останніх та М.Л. Кропивницького – «Товариство малоросійських артистів під керівництвом П.К. Саксаганського за участю Івана Карпенка-Карого»(1905-1907р).
Написав 18 драм, які збагатили українську літературу і театр. Це «Наймичка»(1885), «Безталанна»(1886), «Мартин Боруля»(1886), «Сто тисяч» (1890), «Хазяїн» (1900), «Суєта»(1903), історична драма «Сава Чалий»(1899 та інші).
Помер Іван Тобілевич 2 вересня у Берліні, похований в Україні, на кладовищі села Калюжино біля хутора Надія.
Таємниці літератури
Найбагатший письменник
Одним із найплодовитіших письменників усіх часів та народів був іспанець Лопе де Вега. Крім «Собаки на сіні» він написав ще тисячу вісімсот п’єс, причому усі вони – у віршах. Над жодною п’єсою письменник не працював більше трьох днів. При цьому роботи його непогано оплачувалися, так що Лопе де Вега був практично мультимільярдером, що серед письменників зустрічається досить рідко
Як математик Олександр Волков став письменником
Казка «Мудрець із країни ОЗ» американського письменника Френка Баума не видавалася російською мовою до 1991 року. В кінці 30-х років Олександр Волков, котрий за освітою був математиком й викладав цю науку в одному з московських інститутів, став вивчати англійську мову й для практики вирішив перекласти цю книжку, щоб переповісти її своїм дітям. Тим дуже сподобалася казка, й вони почали вимагати продовження. Волков, окрім перекладу, став вигадувати щось своє. Так було покладено початок його літературному шляху, результатом якого став «Чарівник смарагдового міста» та багато інших казок про Казкову країну, які так люблять зараз усі діти.
Звідки дістав ім’я Вінні-Пух?
Першу частину свого імені Вінні-Пух отримав від однієї з реальних іграшок Христофера Робіна, сина письменника Мілна. Іграшка ж була названа на честь ведмедиці лондонського зоопарку на ім’я Вінніпег, котра потрапила туди з Канади. Друга ж частина – Пух – була запозичена від імені лебедя знайомих родини Мілнів.
Хто «привіз» Жюля Верна в царську Росію?
Перебуваючи у Парижі, українська письменниця Марко Вовчок заприятелювала із знаменитим французьким фантастом Жюлем Верном. Наслідком їхньої дружби було те, що Жюль Верн дав українській письменниці виключне право перекладу його творів на російську мову. Вона переклала 15 пригодницьких та науково-фантастичних романів Жюля Верна і сприяла популярності цього письменника в Царській Росії.
Піонер криміналістики
Англійський письменник Артур Конан Дойль, який за професією був лікарем-окулістом, у своїх оповіданнях про Шерлока Холмса описав багато методів криміналістики, які ще не були відомі поліції. Серед них збір недопалків та цигаркового попелу, ідентифікація пишучих машинок, роздивляння в лупу слідів на місці злочину. Згодом поліцейські стали широко використовувати ці та інші методи Холмса, якого називали «хрещеним батьком» криміналістики.
Історія барона Мюнхгаузена
Барон Мюнхгаузен був досить таки реальною історичною особою. В юнацькі роки він виїхав з німецького містечка Боденвердер у Росію на службу пажем. Згодом почав кар’єру в армії та дослужився до звання ротмістра, після чого повернувся знову до Німеччини. Там він прославився тим, що розповідав незвичні історії про службу в Росії: наприклад, про в’їзд у Петербург на вовкові, запряженому в сани, про коня, розрізаному навпіл в Очакові, про вишневе дерево, що виросло на голові оленя. Ці історії, а також зовсім нові, що були приписані барону іншими авторами, й призвели до появи Мюнхгаузена як літературного персонажа
ДИТЯЧІ УСМІШКИ
На уроці географії
- Що нагадує тобі Апенінський півострів?
- Гумовий чобіт
- Правильно, чобіт. Тільки чому гумовий?
- Бо Італія з усіх боків оточена водою.
Слухняний учень
Учитель цікавиться:
- Чому ти не був учора в школі?
- Ви ж казали, якщо я не виконаю домашнього завдання, щоб у школі не з’являвся
Немає коментарів:
Дописати коментар