ТОЙ, ЩО ЖИВЕ У ПІСНЯХ

 

      14 грудня виповнюється 110 років

від дня народження

АНДРІЯ МАЛИШКА,

поета, перекладача, літературного критика

         Андрій Самійлович Малишко – неперевершений український поет-пісняр, перекладач, літературний критик.

         Народився 14 листопада 1912 року в місті Обухів на Київщині в багатодітній сім’ї сільського шевця. Жили в великих нестатках. Тож доводилось малому Андрієві пособляти батькові й разом з ним ходити на заробітки. Ходив заможнім по господарству помагати, грав на весіллях на гармонії, бо ж мав і талант до музики.

         Батько не хотів щоб син вчився, а хотів передати йому свою шевську справу.

         Підрісши, пішов у семирічку, потім навчався в медичному технікумі. Потім на літературному факультеті Київського інституту народної освіти, де взяв його під свою опіку Максим Рильський, який там викладав і вів літературну студію.

         По закінченні університету Андрій Малишко деякий час викладає літературу в Овручі на Житомирщині, пізніше працює в газеті. Служить в армії, а потім переходить на творчу роботу.

         У період Другої світової війни Андрій Малишко – на фронті. Головним чином працює кореспондентом військових газет.

         В цей воєнний час виходять його збірки віршів «До бою вставайте!»,

«Понад пожари», «Україно моя», «Слово о полку», «Битва», «Полонянка». Багато віршів, статей, нарисів поет друкує в газетах та журналах.

         У середині 50-х років починається новий і найбільш продуктивний етап його творчості.

         Його вірші озвучили композитори Майборода, Лев Ревуцький. Деякі він озвучив сам

         Серед них відомі пісні «Знову цвітуть каштани», «Пісня по Київ».

         За своє життя поет видав близько сорока збірок. І в українську літературу він увійшов як поет-пісняр.

         Помер 17 лютого 1970 року.