ЗНАК КРАЇНИ ГОЛОВНИЙ - ЦЕ ТРИЗУБЕЦЬ ЗОЛОТИЙ

 

    Герб – це розпізнавальний знак держави, символ влади.

         19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила малий Державний Герб України – зображення золотого тризуба на синьому полі

         Згідно зі статтею 20 Конституції України, великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та Герба Війська Запорізького.

         Найдавніші археологічні знахідки тризуба на українських землях походять з І століття нашої ери. Зображення тризуба, яке дуже мало відрізнялося од офіційно прийнятого герба Української Народної Республіки (УНР), належить до рубежу Х-ХІ  століть, часів князювання в Києві Володимира Великого (980-1015рр.), який міг успадкувати цей знак від своїх предків. Тризуб зберігся на золотих і срібних монетах Володимира, став спадкоємним геральдичним знаком для його нащадків – Святополка і Окаянного (1015-1019рр.),  Ярослава Мудрого (1019-1054рр). Він є в гербі Анни Ярославни, королеви Франції. Аналогічне клеймо має й цегла, знайдена під час розкопок Десятинної церкви в У Києві (986-966рр.) та Успенського собору у Володимиро-Волинському (1160р).

         Протягом кількох століть тризуб був поширений по всіх князівствах Київської Русі.

         Окремі феодальні роди як своє династичне знамено вживали тризуб аж до ХV століття.

         Відзнаку у формі тризуба використовували українські частини в складі австрійської армії – Українські січові стрільці – під час першої світової Війни.

         З плином часу тризуб поступово виходить з ужитку.

         Символіку зі знаком тризуба використовували бійці Української Галицької Армії під час польсько-української війни 1918-1920 років. З деякою видозміною тризуб протягом певного часу існував і в ЧУГА (Червоній Українській Галицькій Армії). Як державний герб УНР тризуб на синьому тлі був схвалений 12 лютого 1918 року Малою радою в Коростені, зображення опубліковано 1 березня 1918 року в Києві та затверджено Центральною Радою 22 березня 1918 року. Автором проектів був художник В. Кричевський. Як герб тризуб залишився і в часи гетьмана (1918р.), а далі й за директорії (1918-1920рр.).

         Від часу об’єднання УНР і ЗУНР (акт Соборності України, проголошений у Києві 22 січня 1919 року) державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі.

         Символіку із зображенням тризуба в 20-40 роках ХХ століття використовували різні політичні угрупування Західної України – праві і ліві – зокрема, з певною відмінністю (середній зуб у формі меча) і Організація українських націоналістів (ОУН). Тризуб із середнім зубом у формі хреста – релігійні угрупування, як державний герб тризуб було використано 15 березня 1939 року, сеймом Карпатської України, що проголосував самостійність цього регіону. Після встановлення радянської влади у 1922 році було затверджено герб Радянської України, який не містив зображення тризуба.

         І нарешті у 1991 році, коли наша країна здобула незалежність, золотий тризуб знову став національним державним символом України.

         Тризуб – це символ, який був на лацканах піджаків учасників багатьох мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х років ХХ століття.

         Це символ, під яким і нині наша армія захищає нас від агресора, Це символ, який більше за все намагаються дискредитувати наші вороги.