40 святих

 Історія свята бере початок із давньоримської держави, якою керував імператор Лікіній. Сам Лікіній був жорстоким гонителем християнства. За відмову найкращої військової дружини імперії зректися християнської віри, 40 воїнів XII римського легіону 320 року загинули біля м. Севастія (нині турецьке м. Сівас).

   У холодну вітряну погоду воїнів завели у Севастійське озеро. За ніч воно вкрилося кригою. Аби підсилити муки, на березі затопили лазню. Один із воїнів не витримав страждань і вийшов із озера, але на порозі лазні впав замертво. Один із наглядачів, уражений мужністю воїнів, зі словами «І я  християнин!» зайшов у озеро. Їх знову стало сорок.

   Пам’ять про 40 мучеників відноситься до найшанованіших свят. У цей день полегшується строгість Великого Посту.

Добрі господині печуть цього дня 40 булочок із медом у вигляді пташок. У різних регіонах України його називали по-різному, але здебільшого це були назви птахів – «сороки», «пташки» тощо. Вірили, що саме у цей день із вирію повертаються пернаті – 40 різних порід.

   У різних місцевостях печивом розпоряджалися по-різному: у одних випадках його виносили в сад і підвішували до дерев, у інших – дарували сусідам, «аби краще велися гуси й висиджувались яйця», а ще йшли селом, тримаючи високо над головою «пташок», вилазили на ворота або клуню й декламували, збиралися за селом на горбах, співали веснянок і при цьому перегукувалися. Також роздавали булочки-птахи дітям, щоб у господарстві свійська птиця здорова була. Малюки з «пташками» бігали по селу, танцювали й закликали весну, птахів із вирію.

Благослови, мати,

Весну закликати,

Весну закликати,

Зиму проводжати.

   Вважали, що цього дня сорока бере сорок різочок чи галузок і мостить собі з них гніздо. Казали:«Нині сорока – іменинниця». Сорока, якщо не турбувати її та не руйнувати гнізда, виступає своєрідним оберегом дому, біля якого живе. Етимологічно слово «сорока» пов’язане зі словом «сорок», отже, народ вважає, що сорока охрещена на день сорока святих.

   На Сорок святих у давнину кожна господиня мала пекти пироги, пампушки чи інше печиво: пекли сорок пампушок або пирогів із капустою, квасолею, сушнею. У деяких місцях замість печива готували вареники з маком, також сорок штук – за чисельністю мучеників. У цей день дівчата варили сорок вареників і частували хлопців, щоб мороз любистку не побив – найшанованіше дівчатами зілля.

   Відваром із цієї рослини миють волосся – аромат причаровує хлопців.

   Школярі приносили вчителеві сорок бубликів за добру науку. Цього дня у церкві баби запалювали 40 свічок і били 40 поклонів.

Хто на це свято працюватиме, тому зробиться 40 болячок. У деяких місцевостях України існувало таке правило: до середини березня ніхто з чоловіків по п’ятницях не працював у полі, а жінки не прали. Всю іншу роботу виконувати не заборонялося, у тому числі й по п’ятницях.

   У давніші часи робили солом’яну ляльку в образі зими, виносили за село і спалювали як ознаку того, що зиму остаточно вигнано, а весну закликано в гості. Такі дійства, залежно від кліматичних умов краю, влаштовували на Явдохи, Теплого Олекси чи Благовіщення.

Але найбільш символічним був обряд «Топтати ряст». Вважалося, хто напровесні його потопче – убереже життя й здоров’я протягом року. Тому навіть літні й кволі виходили в поле і, притопчуючи зелені сходи, казали: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати».

   Хоч цей день і вважався провісником весни, але селяни вірили, що попереду можуть ще бути сорок приморозків і Сорок Святих ще можуть сорок лопат снігу кинути. У цей день рахували лисих чоловіків у селі: скільки нарахують, стільки днів ще буде мороз.

Народні прикмети:

·          Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.

·          Дружно тане сніг – до активної повені й буйних трав.

·          Якщо в цей день тепло, стільки ж днів утримається гожа погода, якщо навпаки – бути морозу 40 днів.

·          Якщо на Сорок святих буде мороз і сніг розтане від сонця – буде врожай на кавуни.

·          Яка погода на Сорок святих, така буде й у Петрівку.

·          Якщо на Сорок святих сонце в колах, то влітку буде відмінний урожай.

·          Сороки і галки прилітають в цей день – до тепла.

·          22 березня синиця заспівала – тепло ворожить.

·          «На Сорок святих погода – на гречку буде врода» (Полтавщина).

·          «Як буде мороз, то уже далі сорок днів не буде» (Карпати).

·          «Ще має бути заметено снігом сорок закутків, і сорока морозів ще можна сподіватися. Та це тільки сподіватися, бо їх насправді не буває, зима вже з сили вибивається» (Поділля).

·          Якщо на Сорок святих опади і мало сонця – не буде весняної повені, влітку не очікується тривалих зливневих дощів, а осінь видасться сухою та погожою.