Україна бажає миру!

 

21 вересня – світ відзначає Міжнародний День Миру. 

Для дуже багатьох  людей у сучасному світі мир – це не більш ніж казкова мрія. Люди живуть у кайданах: мається на увазі в атмосфері страху.

         Раніше для нас, українців, мир – це була повсякденна реальність. На вулицях нашої неньки – України було спокійно, всі діти ходили до школи, посміхалися. Але відбулися різкі зміни, підкралося горе… На Україну напав ворог. І нам, українцям, як ніколи, потрібно усіма силами боротися за мир щоб нам завжди світило тепле, ясне сонечко, щоб небо було завжди чисте та голубе, щоб завжди були посмішки на обличчях у людей.

Мир на землі – це затишок і тиша,

 Це сміх дитячий і душі політ ,
 Коли поет чарівні вірші пише 

 Про незвичайний, дивовижний світ .

Мир на землі – це росяні світанки , 
Краса і творчість, пісня у гаях .
Мир на землі- це вечори і ранки 
Із радістю і щастям у серцях.

Мир на землі – це дім і мама, й тато,
Й любові стільки- просто через край!
Це та земля, де щастя є багато 
І в кожній хаті – хліба коровай.

Це та земля, де сміх і пісня лине,
А діти йдуть до школи знов і знов.
Й ніколи у боях ніхто не гине
Бо там господар – щастя і любов.

 

 

ЯНГОЛИ СПОРТУ (Кіровоградська область)

   

  Янголи спорту - це проєкт-реквієм в памʼять про спортсменів та тренерів, які загинули під час повномасштабного вторгнення.

         Цей проєкт був заснований у квітні 2022 року Спортивним Комітетом України, задля вшанування пам'яті українських спортсменів та тренерів, які загинули внаслідок російської військової агресії на території України.

         Основою експозиції став сайт-реквієм, де було зібрано 90 історій українських спортсменів й тренерів, серед яких чемпіони світу, Європи, багаторазові переможці національних першостей з олімпійських та неолімпійських видів спорту, ветерани спорту і ті, хто лише починав свій шлях – діти.

Грамотність - запорука успіху

 

  8 вересня за рішенням ЮНЕСКО є Міжнародним днем грамотності.

Від 1966 року світова спільнота таким чином звертає увагу на проблеми неписьменності, відзначаючи, що бути письменним ‒ це бути спроможним жити в сучасному світі, мати можливість впливати на власне життя та на життя суспільства.

Як загинув Василь Стус?

 

У ніч проти 4 вересня 1985 року, у карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського району Пермської області,за нез’ясованих обставин зупинилося серце поета Василя Стуса.

Василь Семенович Стус віддав своє коротке й трагічне життя за правд, за свої переконання і незалежність свого народу.

Народився на Вінниччині, закінчив історико-філологічний факультет Донецького педагогічного інституту. Переїхавши до Києва вступив до аспірантури Інституту культури ім.. Т.Шевченка.

Він займав активну громадську позицію, різко виступаючи проти репресій з боку влади.

ДЕ Є СИНЬО-ЖОВТИЙ СТЯГ, ТАМ МАЄ БУТИ УКРАЇНА!

4 ВЕРЕСНЯ 1991 року над Верховною Радою України вперше замайорів синьо-жовтий прапор.

         Ця історична подія відбулася на 11 день після ухвалення парламентом Акту проголошення Незалежності України.

ДЕ ПРАПОР ПІДІЙМАЮТЬ, ТАМ НАШУ УКРАЇНУ ВЕЛИЧАЮТЬ

 Прапор виник ще в античні часи. На Русі стяги поважали ще за часів язичества, а після християнства їх освячували образом животворного хреста.

Як зазначають історики, слов'яни дуже шанували свої знамена. Стяги піднімали перед боєм, ставили на підвищення, щоб було видно кожному воїну. Збити стяг ворога означало перемогти у битві.

МАСЛЯНУ ГУЛЯЄМО, ВЕСНУ ЗУСТРІЧАЄМО!

Масниця - одне з найсмачніших свят у році. Воно присвячене зустрічі весни і має багато народних назв - Масляна, Пущення, Сиропуст, Сиропустна, Сирний або Жирний тиждень, Колодій. 

         Сирний тиждень відзначається протягом семи днів. Дата, коли починається Масниця, змінюється щороку - за 56 днів до Воскресіння Христового.

         Великдень2025 року настане 20 квітня, тобто, Масницю 2025 року Україна відзначить із 24 лютого до 2 березня.

         Масниця - це східнослов'янське язичницьке свято зустрічі весни і проводів зими. Це свято популярне не тільки у нас, а й у словаків, болгар, сербів, поляків та інших слов'янських народів. 

УКРАЇНСЬКА МОВА - БРОНЕЖЕЛЕТ НАЦІЇ

 

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

НЕБЕСНА СОТНЯ В ВИРІЙ ПОЛЕТІЛА

20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

         20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

СИМВОЛ НАШОЇ СВОБОДИ

 Східні слов'яни, які жили на території України, з давніх давен використовували символічні зображення квітів, звірів, птахів, зірок для того, щоб розрізняти окремі племена, родини або землі, які їм належать.

У побуті українців найбільш уживаним було зображення тризуба. Важко визначити точно, коли він з'явився на наших землях. Існує понад 40 версій, що пояснюють походження цього знака. Наприклал, знаряддя праці, якими давні люди обробляли землю, ловили рибу, захищалися, своїм виглядом нагадували тизуб.

У Київській Русі тризуб був великокнязівським знаком. Його зображення вперше відоме з печатки князя Святослава. Згодом тризуб карбується і на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича. Виконані у борнзі чи сріблі, тризуби також прикрашали пояси дружинників княжого війська, зброю і знамена.

З плином часу тризуб поступово виходить з ужитку. Після утворення Української Центральної Ради тризуб знову - символ України. А в 1919 році, з моменту проголошення Акта соборності України, він стає гербом.

Після встановлення радянської влади у 1922 році було затверджено гнрб Радянської України, який не містив зображкення тризуба.

І нарешті у 1991 році, коли наша країна здобула незалежність, золотий тризуб знову став національним державним символом України.

All reactions:

9Алла Шпак, Валентина Бобрышова and 7 others

ЦІНА ЧУЖОЇ ВІЙНИ

15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця дата приурочена до дня виведення радянських військ з Афганістану в 1989 році. День вшанування учасників бойових дій на території інших держав встановлений Указом Президента України в 2004 році та приурочений до завершення виведення військ колишнього СРСР з території Афганістану 15 лютого 1989 року. 

Вони славу здобували в Україні біля Крут

29 січня в Україні відзначають чергову  річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.  

 

 

Майбутня доля мислилась Соборно

День Соборності – свято, встановлене на честь проголошення Першої Незалежності та Акту злуки Української Народної Республіки (УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради 22 січня 1918 року, а вже за рік, у той же день, на Софійському майдані в Києві відбулося офіційне об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу. Переговори щодо об’єднання ініціювали саме лідери Західноукраїнської Народної Республіки. Та ця ініціатива не була спонтанним рішенням, адже існував об’єднавчий рух, який ставив собі за мету соборність Української держави.

ПЕКЕЛЬНА СМУГА

 20 січня в Україні відзначається День вшанування захисників Донецького аеропорту.  Дата встановлена згідно спільного Наказу Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 20.01.2022 «Про День вшанування захисників Донецького аеропорту».

Оборона Донецького аеропорту у 2014 році стала першою системною відповіддю України на агресію з боку російської федерації. Бої за Донецький аеропорт тривали з травня 2014-го до січня 2015 року. Понад 242 дні українські захисники – військові, добровольці, медики і волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ і проросійських бойовиків, відстоюючи рідну землю. На жаль, у січні 2015 року, під час оборони летовища, наша країна зазнала дуже великих втрат серед захисників. 

За стійкість і незламність українських захисників назвали «кіборгами». Вони стали стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, у лютому 2022 року, «кіборги» знову зі зброєю у руках захищають Батьківщину.

ЧОРНОБИЛЬЦЯМ УКЛІН, ЩО ВРЯТУВАЛИ НАС ВІД ЛИХА

 

         Щорічно 14 грудня - День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, або День ліквідатора в Україні. У цю дату згадують усіх, хто, ризикуючи своїм життям і здоров'ям, зберіг нам майбутнє, а також тих, кого, на жаль, уже немає серед нас.

         26 квітня 1986 року в Радянському Союзі, в Українській РСР, сталася найстрашніша в історії людства техногенна катастрофа - аварія на Чорнобильській атомній станції. Наслідки цієї аварії ми відчуваємо й донині, але неможливо навіть уявити, якими вони могли б бути, якби не самовідданість людей - ліквідаторів цієї катастрофи.

Є ПРАВА У КОЖНОГО З НАС

0 грудня відзначається День прав людини. Це нагода ще раз нагадати про значущість прав людини, необхідність глобальної солідарності, взаємозв’язку і людяності.

День прав людини відзначається за пропозицією Генеральної асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році. Декларація проголошує невід’ємні права, притаманні кожній людині незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, майнового, станового чи іншого становища. В Україні на офіційному рівні День прав людини затверджений з 2022 року.

ТИТАНИ УКРАЇНИ

Саме 6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла постанову про створення Збройних Сил України також в цей час було затверджено слова присяги на вірність народу України які першими прозвучали з вуст першого міністра оборони України Морозова. І з того дня це свято стало символом справжньої чоловічої сили і мужності.

 

ЗРОЗУМІТИ, ЩОБ ДОПОМОГТИ

         Історія знає немало прикладів, коли страшні епідемії холери, чуми, віспи спустошували сотні міст і сіл. Але людство вижило, хоча і дорогою ціною! Та з’явилась нова хвороба – СНІД. Тема СНІДу досить часто присутня в нашому щоденному житті. Зустрічаємо її в газетах і журналах, її обговорюють у телепрограмах і передають у випусках новин, вона з'являється в розмовах із друзями та колегами на роботі.

            Ми живемо в суспільстві, де невід’ємною реальністю є епідемія ВІЛ – інфекції та СНІДу. Ми не можемо продовжувати ігронувати проблему ВІЛ/СНІДу й думати, що вона нас не зачепить. Тому кожному корисно знати й обговорювати інформацію про ВІЛ/СНІД. Сьогодні ми з’ясуємо що це за захворювання, як воно передається і як не передається, як зробити безпечним життя у світі, де є ВІЛ. Крім того правильна інформація про яку ви почуєте сьогодні, допоможе вам розібратися у ситуаціях, пов’язаних з ВІЛ.

            Для того щоб розібратися з усіма даними питаннями ми хочемо провести для вас інформаційну міні конференцію. Тому ми запросили до нас деяких спеціалістів, які розширять наші знання з теми СНІД. Отже, ви уважно слухайте та потім у вас буде можливість задати їм запитання та почути компетентні відповіді.

        Здоров’я людини формується в дитячо-підлітковому віці, тому сьогодні важливим є озброєння молоді знаннями та навичками, що сприятимуть збереженню та поліпшенню стану здоров’я. Статева поведінка має вплив на їхнє репродуктивне здоров’я, яке останніми роками значно погіршилось – зросла кількість підліткових вагітностей та абортів, кількість ВІЛ-інфікованих у віці 12 – 17 років.

            Згідно з даними ВООЗ, загальна кількість людей, що живуть з ВІЛ/СНІД становить 42млн., з них 3млн. – діти віком до 15 років.

            Отже, сьогодні ВІЛ/СНІД – це реальна загроза для здоров’я та життя людини.

         Можна сказати, що не всі оцінюють ВІЛ/СНІД як реальну загрозу особисто для себе. Але треба пам’ятати: ніхто у світі не навчився лікувати СНІД. Отже, є сенс задуматися над своїм способом життя, і можливо, змінити його.

            ВІЛ-інфекція руйнує імунну систему настільки, що організм стає беззахисним перед інфекціями. Руйнування імунної системи відбувається не відразу: від кількох місяців – до кількох років (це залежить від стану організму). Можливі симптоми (ознаки), що з’являються в заражених ВІЛ-інфекцією: 

а) потовщення лімфатичних вузлів;

б) підвищення температури до 37 – 39 ‘C;

в) втрата ваги до 10% і більше;

г) розлад травлення;

д) висипання на шкірі, слизовій оболонці ротової порожнини або на статевих органах.

Помітивши який-небудь із симптомів, не слід ставити діагноз самому собі, а краще звернутись до лікаря.

         Якщо ви вирішили перевірити кров на наявність ВІЛ, то повинні знати, як відбувається тестування крові. Найбільш поширеним способом визначення вірусу є тест на наявність антитіл до ВІЛ: у відповідь на проникнення ВІЛ в організм у крові починають вироблятися антитіла до цього вірусу, і тест системи визначає їх.

Для вироблення антитіл організму зазвичай потрібно від 2 тижнів до 3 місяців. Цей період може тривати й довше (до 6 і навіть 18 місяців). Тому завжди необхідно проводити повторний аналіз крові через 3 – 6 місяців.

Проходити тестування на ВІЛ чи ні – вирішувати тільки вам.

 

СТОП НАСИЛЛЯ

 

27-го червня 2007-го року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй встановила один своєрідний всесвітній святковий день – Міжнародний день ненасильства.

НАВІКИ В СЕРЦІ ТІ ТРИ КОЛОСКИ

 

7 серпня 1932 року, в СРСР був ухвалений закон «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперацій та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності». Серед іншого, цей закон передбачав істотне посилення покарання за крадіжку колгоспної власності. Звідси народна назва цього закону – закон «про 5 колосків».

         Що спонукало радянське керівництво вдатися до такого репресивного кроку?

         У той період тривав так званий «другий комуністичний штурм» з побудови комунізму з окремо взятій країні. В 1929 році Сталін взяв курс на форсовану індустріалізацію. СРСР на той момент перебував у міжнародній ізоляції. Це означало, що інвестицій закордонних не було і треба було знайти інвестиції за рахунок внутрішніх ресурсів. Таким ресурсом для СРСР був український хліб, загалом зерно. Тобто, продати зерно на експорт, а отримані кошти закласти на індустріалізацію.

     Звісно, селяни не хотіли продавати зерно за заниженими цінами, не хотіли йти в кабалу до держави. Для цього, власне, й задумали колективізацію – вона мала забезпечити безперебійний експорт зерна і сприяти індустріалізації.

         Колективізація в 1930 році зазнала поразки. Сталін мусив дати задній хід, оскільки селяни не хотіли йти в колгоспи, Україна масово збунтувалася. Тоді Україна серед радянських республік була першою за кількістю селянських виступів.

Україна мала в 1932 році здати 364 мільйони пудів зерна. Це був нереальний план

         У 1932 році, заходячи вже на другий етап індустріалізації, в Кремлі знов намагаються з селян вижати зерно. На Україну був закладений непомірний хлібозаготівельний план. Відповідно до цього плану, Україна мала в 1932 році здати 364 мільйони пудів зерна. Це був нереальний план! Про це доповідали представники українського компартійного апарату і влади на місцях. Адже на той момент селяни не хотіли працювати у колгоспах, бо практично були зведені до рівня кріпаків, працювати за трудодні ніхто не хотів. Відповідно, врожайність знизилася.

У 1930 році масова колективізація не відбулася, а в 1932-му більшість селян уже були колгоспниками?

– Так, у 1932-му більше половини селян вдалося загнати в колгоспи. Але ті селяни не хотіли працювати за трудодні. Що таке трудодень? Трудодень – це виконання певної норми праці, за яку потім харчами з тобою розрахуються. Але розрахунок харчами вже йшов вже після того, як колгосп здав свою норму. Тобто те, що лишалося, те вже й розподілялося.

         Селяни були зведені до рівня кріпаків. Звісно, що вони працювати не хотіли, хлібозаготівельні норми не виконувалися, експорт зерна падав, індустріалізація гальмувала. Сталін це сприймав як особисту поразку і вирішив посилити тиск на селян. Українське селянство звинуватили в навмисному саботажі: нібито в Україні є хліб, є цілі підземні сховища з хлібом, але селяни хліб приховують і не хочуть віддавати державі.

     Із 7 до 17 серпня в Україні тривав рейд «ударників преси» для «боротьби з розкраданням державного майна». Рейд провалився

         Відтак ухвалили цей закон 7 серпня 1932 року і відразу ж опублікували в газеті «Правда». Із 7 до 17 серпня в Україні тривав рейд «ударників преси» для «боротьби з розкраданням державного майна». Це був дуже яскравий пропагандистський жест. Він був організований редакцією газети «Правда» за сприяння вищого партійного керівництва УРСР. В цій акції задіяли близько 100 тисяч осіб. Преса мала показати, що українські селяни розкрадають зерно, що через них міста без хліба, індустріалізація призупиняється і все таке. Але цей рейд провалився. Бо стало очевидно, що проблема не в розкраданні, а в небажанні селян безоплатно працювати в колгоспах. Врожай просто гинув на полях від перестою. Проте влада не хотіла визнавати цього факту.

         Вже 16 вересня 1932 року до цього закону була видана спеціальна інструкція. Сам закон за розкрадання державного чи колгоспного майна передбачав розстріл або 10 років ув’язнення з конфіскацією майна. Ця інструкція рекомендувала застосовувати вищу міру покарання до соціально чужих елементів, тобто до куркулів, а до середняків і бідняків застосовувати 10 років. Проте більшою мірою закон застосовували саме до бідняків. 82% засуджених за цим законом – це бідне селянство. Крім того, справи про розкрадання колгоспного майна вилучалися з юрисдикції сільських, громадських і колгоспних товариських судів. Судово-слідчі органи мали виносити рішення у 15-денний термін з моменту встановлення факту злочину.

         Причому вирок не можна було обжалувати, амністії не передбачалося. Тобто абсолютно репресивний закон, який мав вибити з селян хліб, якого у селян на той момент уже й не було.

         Йшлося про приховування чи все-таки про те, що селяни щось із колгоспної комори вкрали або на полі позбирали колоски

Цей закон став інструментом, який дозволив Кремлю реалізувати Голодомор-геноцид українського народу

–       Йшлося саме про розкрадання. Цей закон став інструментом, який дозволив Кремлю реалізувати Голодомор-геноцид українського народу.

На початку жовтня 1932 року стало очевидно, що закон «про 5 колосків» не діє, бо хлібозаготівельний план виконали лише на 40%. Дійсно виникла загроза масштабного голоду в містах. Міста і робітники були пріоритетом для радянської влади. І ось тут посилюється тиск на селян. Відтак цей закон із низкою інших репресивних заходів застосовують як каральну міру. В поєднанні з постановою Політбюро про хлібозаготівлі в Україні від 1 січня 1933 року, яка дозволила вилучити у селян не лише зерно, а й усю їжу, цей закон проклав шлях до Голодомору.

Хлібозаготівельний план виконали лише на 40%

         Власне, чому саме «5 колосків»? Це метафора, гіпербола чи справді були підстави казати про 5 колосків?

– До певної міри це правда. Бо, якщо людина вхопила жменю зерна і поклала собі до кишені, це було достатньою підставою, щоб її засудити за розкрадання колгоспного майна. А скільки людина може схопити у жменю? Може, трохи більше як з обмолочених п’яти колосків. Навіть якщо людина з поля підіймала скількись там колосків і клала в кишеню, то це теж розглядали як розкрадання майна.

         Постанова дозволила вилучити у селян не лише зерно, а й усю їжу

– Після збирання врожаю поодинокі колоски залишалися. Коли хтось збирав, то це теж була підстава притягнути до відповідальності...

– Абсолютно так. Це була підстава, щоб людину засудити щонайменше на 10 років. А якщо людина мала ще й «неблагонадійне соціальне походження», тобто її розглядали як куркуля, то це був би розстріл. Від листопада 1932-го­ до січня 1933 року за законом «про 5 колосків» засудили понад 12 тисяч осіб. А взагалі впродовж 1932-1939 років за цим законом засудили 183 тисячі осіб. Потім війна цю всю статистику змазала.

          Людина вхопила жменю зерна і поклала до кишені, це було достатньою підставою, щоб її засудити за розкрадання колгоспного майна

– Це в СРСР. Але, звісно, головний фокус був на зернові регіони, а таким регіоном в СРСР була перш за все Україна.

У 1936 році стався невеликий відступ, коли генпрокурор СРСР Андрій Вишинський заявив про порушення законності при винесені вироків за законом «про 5 колосків». Обвинувачені у «перегинах» загинули під час Великого терору. Але сам закон продовжував діяти і залишався чинним аж до 1947 року. У згаданому фільмі «Місце зустрічі змінити не можна» йдеться про повоєнний час, коли цей закон був ще чинний.

         Упродовж 1932-1939 років за цим законом засудили 183 тисячі осіб

– Селянська складова була найсуттєвішою. Але ж у законі також майно державних підприємств згадується. Якимось чином цей закон застосовували до робітників, службовців, ще когось?

– Цей закон фокусувався саме на селянстві. Про це свідчить інструкція від 16 вересня 1932 року, яку особисто розробив Сталін. Він чітко вказав, що куркулі підлягають розстрілу, а середнякам і біднякам – 10 років. Сталін цією своєю інструкцією основний фокус зробив на селянстві.