ЯНГОЛИ СПОРТУ (Кіровоградська область)

   

  Янголи спорту - це проєкт-реквієм в памʼять про спортсменів та тренерів, які загинули під час повномасштабного вторгнення.

         Цей проєкт був заснований у квітні 2022 року Спортивним Комітетом України, задля вшанування пам'яті українських спортсменів та тренерів, які загинули внаслідок російської військової агресії на території України.

         Основою експозиції став сайт-реквієм, де було зібрано 90 історій українських спортсменів й тренерів, серед яких чемпіони світу, Європи, багаторазові переможці національних першостей з олімпійських та неолімпійських видів спорту, ветерани спорту і ті, хто лише починав свій шлях – діти.

Янголами спорту стали і наші спортсмени з Кіровоградської області.

Андрій Романов

         На війні з російськими загарбниками загинув відданий спортсмен і справжній Герой, житель Кропивницького Андрій Романов. Йому було лише 33 роки. Андрій Романов був майстерним волейболістом, грав за кропивницький волейбольний клуб «Кроп». Коли розпочалося повномасштабне російське вторгнення, Андрій не залишився осторонь — спочатку став волонтером, допомагаючи армії та цивільним, а згодом став до лав Сил оборони України. Він був бойовим медиком, рятував життя побратимів і до останнього залишався вірним присязі.

 

Євгеній Лемешенко

Народився 5 жовтня 1995 року у Світловодську на Кіровоградщині, а в 1998 році з родиною переїхав у Фастів на Київщині^[1].

         З дитинства займався рукопашним боєм у громадській організації "Молодіжному військово-патріотичному спортивному клубі «Каскад»" (м. Фастів). Саме там він здобув бойові навички, які допомогли йому в армії. На змаганнях від клубу він неодноразово виборював нагороди. З часом став інструктором з рукопашного бою і проводив заняття з дитячими групами.

         З початком повномасштабного вторгнення зголосився добровольцем до 208-го батальйону ТРО. Згодом продовжив службу в 250-му батальйоні ТРО в розвідувальному взводі. Навіть коли вже був у ТрО, знаходив час приїхати до клубу й проводити тренування для дітей. Але після переходу до ССО часу на це зовсім не стало. Хоча, якщо випадали 1–2 вихідні, він усе одно приїжджав, щоб потренуватися з дітьми. Після здачі Q-курсу ССО розпочав службу в 73-му Центрі ССО, де став командиром групи .

У березні 2024 року старшина 2 статті очолив групу спецпризначення 2 команди 1 загону 73 морського центру ССО, яка успішно виконувала завдання в дельті Дніпра. В квітні 2024-го року, завдяки його вмілому керівництву, група знищила ворожі позиції на одному з островів поблизу н.п. Берегове (Херсонська обл.). Також під його командуванням була зірвана висадка ворожого десанту біля н.п. Велетенське (Херсонська обл.), що змусило противника відступити, зірвавши плани ворога щодо просування в напрямку правого берега Дніпра

У травні 2024 група під керівництвом Євгена подолала мінні загородження противника на узбережжі острова Нестрига, зачистила територію та захопила зразки ворожого озброєння. Вночі непомітно завела 12 бійців дружнього підрозділу, таким чином без жодного пострілу взявши під контроль узбережжя й покращивши позиції для подальшого просування

У вересні 2024 група спецпризначення, до складу якої входив Євгеній, отримала завдання провести розвідку лісу поблизу села Обухівка (Курська обл.) і влаштувати засідку для техніки противника на дорозі. Під час виконання завдання Євгеній помітив трьох військових ворога, першим відкрив вогонь з одноразового гранатомета, подавши приклад решті групи. Головний дозор знищили. Проте відразу почався артилерійський обстріл і атака дронами, внаслідок чого був поранений оператор групи. Євгеній надав йому медичну допомогу і підготував евакуацію, тим часом ворог почав штурм їхніх позицій. Сили були нерівні, тому прийняли рішення відступити. Під час відходу Євгеній прикривав вогнем побратимів, даючи їм змогу вивести пораненого, але сам отримав смертельне поранення

Загинув 15 вересня 2024 під час виконання бойового завдання в селі Обухівка Кореневського району Курської області. Лише наступної ночі побратими змогли забрати його тіло

Магомед Ганієв

         При евакуації поранених побратимів загинув переможець Кубка світу з панкратіону Магомед Ганієв.

         Народився він 3 березня 1990 року у місті Долинська Кіровоградської області. Закінчив школу у селі Маловодяне та вступив до Одеської юридичної академії, аби здобути вищу освіту. У спортивній спільноті Магомеда знали добре, адже він професійно займався панкратіоном – давньогрецьким бойовим мистецтвом. Він був переможцем обласних, всеукраїнських та міжнародних змагань. У 2017 році у Будапешті став володарем Кубка світу.

         27 січня 2021 року очолив чеченську діаспору міста Кривий Ріг. Та трохи більше ніж за рік почалось російське повномасштабне вторгнення, яке змусило його взяти до рук зброю. Уже на другий день наступу, 25 лютого 2022 року, Магомед Ганієв пішов добровольцем на фронт. Він служив у 69-му батальйоні 10-ої окремої стрілецької бригади. Під час бою біля Мар’їнки Донецької області отримав поранення, але після реабілітації знову повернувся на передову. Продовжував давати відсіч окупантам, але вже на посаді головного сержанта роти протитанкових ракетних комплексів у 117-ій окремій механізованій бригаді. У її складі брав участь у боях біля Роботиного та Вербового Запорізької області.

За свою службу та захист України від ворога Магомед встиг отримати відзнаку. 4 липня 2023 року його нагородили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України “Кращий сержант Збройних сил України”. Та менш ніж за три місяці після цього з передової надійшла сумна звістка. 26 вересня 2023 року, під час евакуації поранених побратимів на Запорізькому напрямку, Магомед Ганієв загинув.

 

Олег Пишний

Захищаючи Україну від російської навали, загинув український боксер і тренер Олег Пишний.

Народився він 12 жовтня 1981 року у Світловодську Кіровоградської області. З юних років почав займатися боксом, який і вирішив його життя.  . Відомий спортсмен, тренер із боксу Світловодської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №1, президент Світловодської міської федерації боксу.

 

 У перші дні повномасштабного вторгнення, 1 березня 2022, Олег добровільно доєднався до лав Збройних сил України. Служив розвідником-кулеметником розвідувального взводу механізованого батальйону військової частини А0342.

24 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання, отримавши важкі поранення, Олег Пишний загинув…

 

Сергій Дергунов

Він мав би зараз грати з татом у футбол, а замість цього наносить перший удар по м’ячу на турнірі його пам’яті. Російські окупанти відібрали життя у футболіста і батька двох дітей Сергія Дергунова.

Народився він 9 жовтня 1986 року у селі Дмитрівка на Кіровоградщині. Після закінчення школи вступив до Центральноукраїнського національного технічного університету на спеціальність «Фінанси та кредит». Після навчання працював у банку, а вільний час присвячував футболу, грав за місцеву команду «Дмитрівка».

Після початку повномасштабного вторгнення Сергія призвали на службу до Окремої Президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького на посаду старшого сапера. 2 червня 2023 року поблизу селища Керменчик Донецької області внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу Сергій Дергунов загинув…

Віталій Шаповал

Віддав Україні найцінніше – життя, яке тільки починалося. На Бахмутському напрямку загинув 22-річний хортингіст Віталій Шаповал.

Герой України народився 7 липня 2000 року в селі Павлівка Кіровоградської області. У 2017 році закінчив школу. Служив в армії, був в АТО і одним з перших долучився до ТрО разом з братом Володимиром на початку повномасштабного вторгнення. 18 липня 2022 року Віталія мобілізували. На передовій виконував обов’язки оператора-вогнеметника. Незадовго до трагедії у житті Героя сталася одна з найщасливіших подій кожної людини – Віталій одружився. Втім уже за місяць 11 травня 2023 року внаслідок вогнепального поранення він загинув.

. Валерій Скоренцов

Народився 1987 року в селі Федірках Світловодського району . Після закінчення 9-ти класів вступив до Олександрійського професійно-технічного училища № 7 за спеціальністю автослюсар. Продовжив навчання в Олександрійському педагогічному коледжі імені Василя Сухомлинського за фахом вчитель фізичного виховання. У 2013 році закінчив Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Здобув освітній ступінь магістра за спеціальністю викладач фізичного виховання, вчитель фізичної культури та валеології, керівник спортивних секцій та організатор туристичної роботи. З 2014 року працював у Ліцеї інформаційних технологій Олександрійської міської ради. Одночасно працював тренером місцевого патріотично-спортивного клубу «Захист». У період, з 9 вересня 2016 року по 27 липня 2022 року служив в окремому загоні спеціального призначення Центрального територіального управління Нацгвардії України. Потім перевівся до військової частини 3011 Центрального оперативно-територіального об'єднання Нацгвардії, де обійняв посаду командира 3-го взводу оперативного призначення роти на бронеавтомобілях. Загинув 8 листопада 2022 року в бою за звільнення Херсонської області