Космічна ера землян почалася 4 жовтня 1957 року, коли в СРСР було запущено штучний супутник Землі. Він став першим космічним апаратом історії людства. Надпотужна ракета розігналася до швидкості 8 км/сек і почала обертатися навколо Землі як самостійне небесне тіло. Потім від неї відокремився шароподібний супутник. Його сигнали могли приймати у всьому світі.
Ідея
запуску супутника належить видатному вченому та конструктору Сергію Павловичу
Корольову. У травні 1954 року він запропонував уряду СРСР використовувати одну
із створених військових ракет як ракету-носій для запуску супутника. Він також
намітив програму освоєння навколоземного космічного простору, включаючи польоти
на місяць. Пропозиція була прийнята лише у 1956 році, після візиту до
конструкторського бюро Корольова керівника держави Н.С. Хрущова, а вже за рік
супутник опинився на орбіті. А ще через місяць у космос вирушив другий супутник
із собакою Лайкою на борту. Було доведено, що невагомість для живих істот не є
смертельною.
З тих пір
слово "супутник" стало назвою космічних апаратів такого типу, які
постійно рухаються орбітою навколо Землі або іншого небесного тіла. Після 1957
їх було запущено безліч. З 1959 по 1975 штучні супутники з'явилися у Сонця,
Місяця та Венери. Всі вони були запущені радянськими вченими і конструкторами.
Перший
супутник США з'явився у 1970 році. Він обертається навколо Венери. З того часу
минуло багато років, і супутники міцно увійшли до іншого життя. Вони стали
широко використовуватися не тільки для спостережень у космосі, але й у
практичних цілях, наприклад, для спостережень за пересуванням повітряних мас, у
військових цілях.
Створення
супутників та інших космічних апаратів - справа дуже складна та дорога. Це під
силу лише величезним колективам. У США ще 1959 року було створено Національне
управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (НАСА). Воно
поєднує 10 науково-дослідних центрів, у тому числі Космічний центр Л. Джонсона
(Х'юстон, штат Техас), Центр Маршалла (Хантсвіл, штат Алабама), Центр ім. Дж.
Кеннеді на мисі Канаверал (штат Флорида).
Це сталося
12 квітня 1961 року. На борту корабля був Юрій Олексійович Гагарін, як перший
космонавт в історії людства.
У космосі Гагарін провів лише 90 хвилин. У той час ніхто
не знав, як перебування поза земною атмосферою в умовах невагомості позначиться
на людському організмі.
Другим
космонавтом став дублер Гагаріна, Герман Степанович Тітов. Свій політ він
здійснив у серпні 1961 року на космічному кораблі "Схід-2" і в
космосі знаходився 25 годин.
У 1962 році
в космос було направлено відразу два космічні кораблі із серії
"Схід". Їх пілотували космонавти О.Г. Миколаїв та П.Р. попович. Через
рік космонавтика досягла нового досягнення. До космосу вирушила перша
жінка-космонавт Валентина Володимирівна Терешкова.
Після
серії космічних кораблів "Схід" була серія космічних апаратів
"Схід", призначених для польоту в космос не одного, а кількох людей. Перший пілотований політ на кораблі "Схід" 12 жовтня 1964
здійснили В.Комаров, К. Феоктистов, Б.Єгоров. Другий відбувся 18 березня 1965
року. Космічний корабель вели П. Бєляєв та А. Леонов. Леонов став першою
людиною, яка вийшла у відкритий космос.
Розробка
серій космічних кораблів "Схід" і "Схід" проходила під
керівництвом С.П.Корольова. У підготовці польоту Гагарину брало участь 123
підприємства, 32 міністерства та відомства СРСР, але головними творцями були
С.П. Корольов, і конструктори А. Ісаєв, С. Косберг, А. Богомолов, С. Алексєєв,
Г. Воронін та інші. Вони забезпечили створення двигунів, скафандрів та систем
капітулювання, систем життєзабезпечення, парашутних систем та багато іншого. А
провідними розробниками ракети-носія та корабля, окрім Корольова, були Бушуєв,
Воскресенський, Мішин, Тихонравов та інші
Немає коментарів:
Дописати коментар