ФРІДРІХ ШИЛЛЕР: ЗАБУТИЙ І АКТУАЛЬНИЙ

  Життя Шіллера припадає на час, коли роздрібнена внаслідок тридцятирічної війни на 365 князівств Німеччина стогнала під тягарем деспотизму , а знесилений народ ще не був здатним ні на яку політичну активність. Проте саме в цей період в Німеччині виникає широкий літературний рух, відомий під назвою "Буря і натиск", - рух, сутністю якого був пристрастний протест передової німецької молоді  проти мерзенності та застою в політичному житті країни, проти князівської тиранії, феодальної моралі й приниження людської особистості. Це справедливе обурення, цей гнів знайшли найкращий вияв саме у творах молодого Шиллера, поета, чий життєвий шлях був дуже тяжкий і передчасно звів його в могилу.
    Фрідріх Шіллер - німецький поет, драматург, філософ і історик. Його батько - Іоганн Каспар Шіллер - військовий фельдшер, мати - Доротея, уроджена Кодвейс, дочка трактирника. З 1768 року майбутній поет почав відвідувати латинську школу. Як підданий герцога Вюртемберзького, батько змушений був віддати сина до так званої Карлової академії, де він без ососбливої зацікавленості спочатку вивчав юриспунденцію, а потім - медицину. вісім років (1773-1780) провів шіллер у цьому розсаднику рабів, де панували шпигунство й  стеження за учнями, категорично заборонялося спілкування із зовнішнім світом, а всі вихованці підкорялися найсуворішій класовій дисципліні. Лише ночами Шіллер міг крадькома  читати. Він багато разів перечитував Плутарха, оди й поеми Клоштока, ліричні вірші та роман "Страждання юного Вертера" свого старшого сучасника Ґете, Пізніше він захопився Шекспіром. Вийшовши з академії після її закінчення, Шіллер був призначений полковим лікарем, одержував за службу жалюгідні гроші.Навчаючись в академії почав писати свою першу драму "Розбійники". Яка була вперше показана на сцені мангеймського театру в 1782 році. Головний герой драми -розбійник Карло Моора вирішив у своїй батьківщині викорінити поодинці зло та беззаконня.
    Герцог Вютемберзький, довідавшись про виставу, наказав посадити автора "Розбійників " на гауптвахту й заборонив йому писати щонебудь, окрім творів медицини.
    Шіллер вирішив покинути володіння карликового деспота. В 1782 році втік таємно з Юртемберга. П'ять років тривали бездомні блукання, болюча убогість і завзята боротьба за визнання серед німецьких читачів і театральної публіки.
    Слідом за "Розбійниками" створює другу драму, але вже на історичній основі"Змова Фієско в Генуї" (1782), жанр якої він визначив як "республіканська трагедія". Дія драми відбувається в Італії в 1547 році.
    Одночасно з драматургією Шіллер присвячує себе поезії. У його віршах думка завжди переважає над почуттям, міркуючи над різними явищами життя, він чарпає а античній міфології чи ренесансному мистецтві.
    Особливо плідним у плані драматургії було останнє десятиліття творчого шляху Шіллера. Він створєю такі драматичні шедеври, як трилогія "Валенштейн" (1799), драми "Марія Стюарт" (1804), . Останньою незавершеною драмою Шіллера став "Дмитро" (1805) - з російської історії.
    Визнання до Фрідріха Шіллера прийшло в Росії з першою драмою"Розбійники", що у 1793 році була зіграна вихованцями Шляхетного пансіону при Московському університеті. Шедеври Шіллера викликали інтерес у російських поетів і письменників. Представники різних літературних напрямків інтерпретували твори німецького поета, наголошуючи на тому, що особливо відповідало ідеям історичного етапу.
   Смерть обірвала творчість поета-гуманіста в момент, коли його поглядам відкривалися нові обрії, коли його розпливчасті ідеали набували більш чітких обрисів і він починав вірити в політичну самостійність народу.