День Святої Трійці (П'ятидесятниця, Зелена неділя) - велике християнське свято. Згідно з християнською вірою, у цей день відбулося зішестя Святого Духа на апостолів. Свято нагадує про три прояви Всевишнього - у вигляді Бога-отця, Бога-Сина і Бога-Святого Духа. Саме із зішестя Святого Духа на апостолів розпочинається історія створення святої Вселенської Апостольської Церкви, від якої ведуть походження всі сучасні християнські громади.
Свято Святої Трійці називається пятидесятницею тому, що зішестя Святого духа на аполстолів відбулося на п'ятидесятий день після Воскресіння Христового. Свято християнської П'ятидесятниці містить у собі подвійне торжество: і на славу Пресвіятої Трійці, і на славу Пресвятого Духа, який видимо зійшов на апостолів і уклав вічний завіт Бога з людьми.
Перший день П'ятидесятниці, тобто неділю, Церква присвячує переважно на славу Пресвятої Тройці; і цей день у народі називається Троїцинем днем, а другий, тобто понеділок, - на славу Духа святого, від чого називається Духовним днем.
Святкування дня Святого Духа Церква починає, як правило, вечірнім богослужінням у день Тройці. На цьому богослужінні з колінопреклонінням читаються благальні молитви Василія Великого, в яких ми сповідуємо гріхи наші перед Отцем Небесним і, ради великої жертви Сина Його, благаємо помилування; просимо також Господа Ісуса Христа дарувати нам Божественного Духа, на просвічення і зміцнення душ наших, і, нарешті, молимося за спочилих батьків і братів наших, щоб упокоїв їх Господь у місці світлому, квітучому і спокійному.
У свято П'ятидесятниці заведено прикрашати храм і свої житла зеленню - гілками з дерев, квітами і самим стояти з квітами в храмі. Прикрашення храмів і осель в цей день зеленню і квітами є, по-перше, сповіданням живлючої сили Животворного Духа, а по-друге, - належним присвяченням Йому паростка весни.
Християнські перекази тісно переплелися з народними традиціями святкувати початок літа, що сягають глибини віків.
У день Трійці дівчата зазвичай вородать на здоров'я та тривалість життя своїх рідних. Ворожіння має відбуватися так: під час розвивання вінків перевіряли, наскільки добре він зберігся. Дівчата загадували під час завивання вінка, на кого він завивається, і тому тепер можна чітко побачити віщування долі. Зів'ялі вінки кидають у воду та слідкують, як вони поводитимуться: якщо потонуть - дуже поганий знак, а якщо попливе - усе буде на добре.
Клечальна неділя - це неділя зеленого тижня, п'ятидесятий день після Великодня, Тому цей день, за старих часів, люди
зустрічали дуже урочисто. Зранку господині поралися по господі, готували святкове застілля. Колі всі господарські справи були зроблені, лю.ди вбиралися у святковий одяг, сідали в хаті й чекали, поки вдарять церковні дзвони. Ударить дзвін - блага звістка. Тоді всі побожно хрестяться й ідуть до церкви. Кожна дівчина відповідно до святкового звичаю несла в руках свіхі квіти. Ідучи до церкви, люди радо вітають одне одного зі святою неділею. Після служби божої за старих часів відбувався хресний хід до криниць, щоб освятити їх, окропивши їх свяченою водою. У деяких місцевостях освячували таким самим чином і оселі, і господарські будівлі - для захисту від русалок, які цими днями жвавішають і роблять людям шкоду.
Вважається, що протягом зеленого тижня слід залишати на деревах полотно - русалкам на сорочки. Існує повір'я, що русалки можуть насититися запахом свіжоспеченого хліба. Протягом русалчиного тижня треба ретельно дотримуватися народних "заходів безпеки": у жодному разі не купатися у водоймах, бо русалки можуть потягти за собою. тільки справжні відьми можуть дозволити собі таке задоволення й нічого не боятися. Забороняється кидати шкаралупки яєць: якщо вони потраплять у воду, русалки стануть сильнішими й ще більше шкоди зроблять.
Після церковних урочистостей молодь збирається разом і починає розваги: пісні, жарти, хороводи. Свято триває до пізньої ночі.
Немає коментарів:
Дописати коментар