БАБИН ЯР. БІЛЬ ПОЗА ЧАСОМ

 

      Першими про трагедію Бабиного Яру написали "Известия" 19 листопада 1941 року. Тоді, за даними газети, "німці стратили 52 тисячі євреїв". За нинішніми даними українського фонду "Пам'ять Бабиного Яру" та київського Музею Великої Вітчизняної війни, у Яру загинуло більше людей, ніж в Освенцимі. У перші п'ять днів розстрілів, з 29 вересня до 3 жовтня 1941 року - від 200 тисяч до 486 тисяч осіб. Врятувалися з Яру – 29. За їхніми словами, люди вірили, що їх виганяють у Палестину. Їх послали на смерть слова 9 київських равинів: "Після санобробки всі євреї та їхні діти як елітна нація будуть переправлені в безпечні місця." Віруючі повірили пастирям.

         Серед розстріляних - євреї, українські націоналісти, військовополонені, комуністи, підпільники, три київські циганські табори, душевнохворі з найближчої лікарні ім. Павлова. Їхніми  тілами  заповнили Бабин Яр, що тягнувся на 3,5 кілометра…

         Рейхскомісар України Еріх Кох приурочив розстріли у Бабиному Яру до єврейського Судного дня, під час якого Бог записує кожного у Книгу Життя. Судячи з даних німецьких архівів, планувалося знищення 50 тисяч людей. Фашистам роздали 100 тисяч набоїв. Але в місті опинилися ще й польські біженці та бійці військових частин, розбитих під Києвом 17 вересня. Сотні тисяч людей, які покірно йшли на смерть, змусили гітлерівців переорієнтуватися - навпроти Яра поставили кулемет, він прострочував людей, змішуючи мертвих і живих.

         У матеріалах Нюрнберзького процесу розстріли в Яру називалися "утилізація золота", "фабрика" Бабиного Яру поставила фюреру валізи коштовностей». Перед розстрілом багато загиблих ковтали коштовності, їхні трупи спалювали, а золу просіювали, як золотоносний пісок.

         Розстріли тривали 104 тижні - по вівторках та суботах.

         В Україні було 720 "ярів". Серед союзних республік Україна зазнала найбільших втрат мирного населення – 3 898 567 осіб. Це дані 1943 року, затверджені Надзвичайною державною комісією зі встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників.

         Бабиному Яру досі немає музею. після війни на місці розстрілів збудували парк розваг, телецентр та стадіон "Авангард". Природа помстилася Києву за блюзнірство над пам'яттю. З Бабиного Яру на місто зійшов потужний сіль, що занапастив десятки людей, і нині іменований "Куренівською трагедією".

         Над братською могилою, всупереч традиції, поставили хрест і єврейський семисвічник-менору. До нього покладають квіти. Загиблим присвятили Книги пам'яті. Врятованих назвали за іменами. Спасителів оголосили Праведниками світу.