Добрий друг і порадник дітей

 

1 грудня 1913 року народився 

український письменник 

Платон Воронько

            Народився в селищі Чернеччина поблизу Охтирки. Виховувався письменник в охтирському дитячому інтернаті, а потім став студентом Харківського автошляхового інституту. Після отримання диплома молодого спеціаліста направили працювати до Таджикистану, а в 1935 році призвали до армії. У той час Платон іноді писав вірші, але «для себе». Після демобілізації він повернувся на Сумщину, де влаштувався працювати вчителем.

         У 1937 році Воронько вирішив поміняти спеціальність – його приваблювало мистецтво слова. Тому він вступив ло Літературного інституту ім.. Горького. Втім, через два роки Платон покинув навчання і разом з багатьма товаришами-студентами відправився добровольцем на фінський фронт.

         Коли почалася  німецько-російська війна, письменник знову опинився на передньому краї бойових дій – і теж добровольцем. У 1943 році Платон Воронько потрапив на курси підривників, після закінчення яких його відправили до партизанської армії С. Ковпака. Він продовжував писати вірші у вільні хвилини, але не публікував їх, зате деякі з творів цього автора стали фронтовими піснями.

         Перша книжка» митця «Карпатський рейд» вийшла друком у 1944 році. До неї увійшли поезії, написані під час бойових походів. Успіх книжки був значним, і надалі світ побачили збірки «Весняний грім»(1947), «Великий світ» (1948), «Славен мир» (1950), «Від Москви до Карпат» (1951), «Моя Москва» (1953), «Обов’язок» (1955), «Моя Гуцульщина» (1956), «Драгі дгугарі» (1959) та інші книги, а також велика кількість дитячих збірок (найбільш відомою серед них є «Казка про Чугайстра»).

         Наприкінці 50-х років минулого століття у творчості воронька розпочався другий етап. Умовною межею, що розділила твори цього митця на два періоди, можна вважати вірш «Я той, що греблі рве», який письменник створив уже в перші повоєнні роки, але опублікував пізніше.

         Узагалі поетична спадщина письменника надивовижу різноманітна тематично. Тут є вірші, присвячені життєвим шляхам автора, найбільш значним для нього місцям і подіям, рідному краю і поїздкам за кордон, згадкам про героїчні часи війни;є поезії ліричного, інтимного характеру. Частина творів П.Воронька стала текстами популярних в той час пісень («Від Москви до Карпат», «І чого тікати», «Коні вороні» та інші).

         Крім збірок віршів, на рахунку поета – поеми «Безсмертя» (1945), «Ярославна» (1945), «З Німеччини в Чернечу» (1945), «За всі літа розлуки» (1945-1962), поема-легенда «Стояни».

         У 60-80 роках читачі змогли познайомитися з книгами письменника «Мирний неспокій» (1960), «Через гони літ» (1960), «Гнівом Америка клекоче» (1960), «Коли я в Київ повертаюсь» (1962). «Скресання» (1967), «Поки живий - іду» (1968), «У світі блискавиць» (1968), «Повінь» (1970), «Здвиг-земля» (1976), «Узмінь» (1979), «Совість пам’яті»(1980), «Батькові долоні» (1980), чотиритомником вибраних творів (1983) Паралельно з поетичною діяльністю Воронько багато творів присвятив наймолодшим читачам («Читаночка», «Всім по сім», «Облітав журавель», «Сніжна зіронька горить» тощо).

         За плідну працю на літературній ниві письменник, який є автором понад тридцяти збірок віршів і поем, великої кількості дитячих книжок, був нагороджений  багатьма преміями.