29 березня
290 років від дня народження
Кирила Розумовського,
останньго гетьмана України
У 1742 році молодший брат фаворита російської імператриці Єлизавети Петрівни українця Олексія Григоровича Розумовського Кирило приїхав до Санкт-Петербурга. Імператриця відправила здібного юнака вчитися за кордон. Із 1743 по 1745 рік Кирило здобув освіту в університетах Німеччини, Франції та Італії.
1746 року його призначено президентом Імператорської академії наук. На цій посаді він перебував аж до 1765 року. Відтак Кирило Розумовський став учасником палацового перевороту, в результаті якого на російський трон зійшла Катерина ІІ. Вона віддячила йому, зробивши сенатором і генерал-ад'ютантом. У лютому 1750 року на козачій раді у Глухові К. Г .Розумовського було обрано гетьманом України. Але думки та сподівання Кирила Розумовського не збігалися з офіційним курсом Санкт-Петербурга на централізацію. Долю України практично було вирішено, і брати Розумовські, хоч і мали значний авторитет при імператорському дворі, вже нічого на могли змінити.
За сприяння Кирила Розумовського 13 січня 1752 року вийшов царський указ про заборону поширення на укранців "холопства" тобто кріпацтва. Без дозволу гетьмана російським чиновникам заборонялося заарештовувати українців (крім підозрюваних у здійсненні кримінальних злочинів). У зв'язку із цим при гетьмані було створено спеціальну контору для прийому прохань та листів від представників усіх верств населення України. Проте Росія постійно зазіхала навіть на таку куцу автономію України. Права Гетьманщини суттєво обмежувались. І все-таки, незважаючи на тиск офіційного Санкт-Петербурга, Кирило Григорович Розумовський послідовно зміцнював центральні й місцеві органи держаного управління. Йому вдалося провести реформу судочинства, відновити шляхетські суди, які діяли в Україні ще до Національно-визвольної війни 1648-1658 років і були підпорядковані Генеральному суду.
К.Г.Розумовський був противником пияцтва, тютюнопаління й надмірного поширення винокурень в Україні. 1761 року він навіть видав спеціальний універсал, яким обмежувалася ця діяльність.
Прагнення Кирила Розумовського до незалежності викликало роздратування в царських чиновників. З їхньої намови імператриця Катерина ІІ ухвалила остаточне рішення про ліквідацію української державності й насамперед її головного чинника - гетьманської влади. Царським маніфестом від 10 листопада 1764 року К.Г. Розумовського було позбавлено гетьманства, а посаду гетьмана ліквідовано. Саме через наполегливі прохання перед Катериною ІІ зберегти козачу вольницю та автономі Розумовський був позбавлений можливості протягом 11 років відвідувати свою батьківщину. Проте імператриця зробила екс-гетьмана генерал-фельдмаршалом, а пізніше він став членом Державної ради (1768-1771). Після зняття у 1776 році царської заборони на відвідування України Кирило Григорович Розумовський отримав можливість переїхати на батьківщину. Вже у 1794 році він остаточно оселився в колишній столиці Гетьманщини Батурині. Останні роки свого життя Кирило Розумовський присвятив будівництву кам'яних споруд у своїх володіннях (Батурині. Бакланові, Почепі, Яготині та ін). і господарським турботам. За проектом архітектора Чарлза Камерона у Батурині було збудовано палац Розумовського, залишки якого збереглися до наших днів. А поховали останнього гетьмана України у трапезній Батуринсько-Воскрісенської церкви, яку збудував сам Розумовський на руїнах церкви мазепинської.
За сприяння Кирила Розумовського 13 січня 1752 року вийшов царський указ про заборону поширення на укранців "холопства" тобто кріпацтва. Без дозволу гетьмана російським чиновникам заборонялося заарештовувати українців (крім підозрюваних у здійсненні кримінальних злочинів). У зв'язку із цим при гетьмані було створено спеціальну контору для прийому прохань та листів від представників усіх верств населення України. Проте Росія постійно зазіхала навіть на таку куцу автономію України. Права Гетьманщини суттєво обмежувались. І все-таки, незважаючи на тиск офіційного Санкт-Петербурга, Кирило Григорович Розумовський послідовно зміцнював центральні й місцеві органи держаного управління. Йому вдалося провести реформу судочинства, відновити шляхетські суди, які діяли в Україні ще до Національно-визвольної війни 1648-1658 років і були підпорядковані Генеральному суду.
К.Г.Розумовський був противником пияцтва, тютюнопаління й надмірного поширення винокурень в Україні. 1761 року він навіть видав спеціальний універсал, яким обмежувалася ця діяльність.
Прагнення Кирила Розумовського до незалежності викликало роздратування в царських чиновників. З їхньої намови імператриця Катерина ІІ ухвалила остаточне рішення про ліквідацію української державності й насамперед її головного чинника - гетьманської влади. Царським маніфестом від 10 листопада 1764 року К.Г. Розумовського було позбавлено гетьманства, а посаду гетьмана ліквідовано. Саме через наполегливі прохання перед Катериною ІІ зберегти козачу вольницю та автономі Розумовський був позбавлений можливості протягом 11 років відвідувати свою батьківщину. Проте імператриця зробила екс-гетьмана генерал-фельдмаршалом, а пізніше він став членом Державної ради (1768-1771). Після зняття у 1776 році царської заборони на відвідування України Кирило Григорович Розумовський отримав можливість переїхати на батьківщину. Вже у 1794 році він остаточно оселився в колишній столиці Гетьманщини Батурині. Останні роки свого життя Кирило Розумовський присвятив будівництву кам'яних споруд у своїх володіннях (Батурині. Бакланові, Почепі, Яготині та ін). і господарським турботам. За проектом архітектора Чарлза Камерона у Батурині було збудовано палац Розумовського, залишки якого збереглися до наших днів. А поховали останнього гетьмана України у трапезній Батуринсько-Воскрісенської церкви, яку збудував сам Розумовський на руїнах церкви мазепинської.
Немає коментарів:
Дописати коментар