6 листопада минає 205 років від дня народження українського письменника, етнографа, фольклориста і громадського діяча 

МАРКІЯНА ШАШКЕВИЧА

     Народився Маркіян Шашкевич в селі Підлиссі на Львівщині в родині священника. навчався у львівській і бережанській гімназіях, З 1829 року навчався у львівській духовній семінарії, паралельно відвідував занняття в університеті. В 1830 році був виключений з семінарії. Зміг поновитись тільки в 1833 році.

     В 1833 році разом з І.ж Вагилевичем і Я. Головацьким організовує літературно-культурницький гурток "Руська трійця", що акцентував ідеї мистецько-культурного розвитку Галичини й України, повязуючи його з етнокультурним рухом, націлюючи покладатись на народну творчість.

       У 1834 році був підготовлений до друку збірник "Зоря", який Львівська клерикальна верхівка опублікувати не дозволила, підозрюючи Маркіяна Шашкевича, як ініціатора видання. В його домівці було проведено обшук та встановлений за ним нагляд.

       Вт 1836 році він видає брошуру "Азбука і Abecadlo" у якій заперечує доцільність уведення в українську мову латинського алфавіту.

     Внісши певні зміни до "Зорі" та перейменувавши її в "Русалку дністрову", "трійця" наприкінці 1836 року видала альманах у Буді (датований 1837 роком). У передмові до книги Шашкевич заманіфестував відродження української літератури в Галичині. Іван Франко вважав "Русалку Дністрову" для свого часу "явищем наскрізь революційним", оскільки вона ввела в оберіг літературну мову народу й піднесла ідеєю єдності українських земель. Львівська поліція кваліфікувала альманах як намагання "воскресити мертву русинську національність".

    Після висвячення 1838 року Шашкевич змінює кілька парафій у бідних віддалених селах, готує до друку першу українську читанку, перекладає, продовжує збирати усні народну творчість. 

Помер в селі Новосіки-Лісні

у 1893 році прах Маркіяна шашкевича перенесено на Личаківське кладовище у Львів.