Сімон Зілот

    В арсеналі наших пращурів було безліч рецептів від різноманітних недугів, які за допомогою лікарських трав і магії слова успішно виліковувались. Адже як говорять літні люди, будь-яка рослина «має зцілюючу силу, але про це не кожному дано знати».  На їхню думку , такою властивістю наділені лише «богоугодні люди» - травники й знахарі. Щоправда, до них не завжди було гарне ставлення. За нашого часу традиційних травознавців постійно переслідували не тільки офіційна влада, а й медики-професіонали, приписуючи їм шарлатанство. Не менш «шляхетними» методами переслідувало їх і християнство. Спершу греки, що приїздили до нас канонізовувати нову віру, а згодом і Володимир Великий суворо забороняли «зеліиничьствовати», себто лікувати травами. На думку ревнивих проповідників християнства, убезпечитись від всіляких хвороб можна було лише за допомогою молитов.

Весняний Миколай

В річному календарі є по два й більше однойменних празників, пов’язаних з одним і тим же святим. Це стосується й Миколи Чудотворця. Одне з прислів’їв з цього приводу мовить: «У кожному році два Миколи: на першого (весняного – 22 травня) Миколи не буває холодно ніколи, а на другого (зимового – 19 грудня) не буває тепла ніколи» чи «Два Миколи: один з травою, а другий з морозом».

     18 ТРАВНЯ

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

  Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Основна мета заходу - збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обовязкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії ьзаходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожногосвідомого громалянина до простого вчинку - одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

НА СВІТІ ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МАМИ

14 травня

                                          ДЕНЬ МАТЕРІ

Мама - перше слово, вимовлене дитиною. В ньому захована неосяжна любов, зворушлива ніжність і турбота матері про свою дитину. Саме материнство є початком всіх початків, джерелом людського життя. І так важливо знати, звідки бере свій початок історія походження свята День Матері. І потрібно завжди памятати тих, що привели нас у це життя, не спали ночами у нашої колиски і благали Господа про щастя й здоров'я самого малюка.

Память, якій немає забуття

У серпні 1939 року керівництво СРСР підписало пакт про ненапад із Німеччиною, намагаючись відтягнути початок війни, передумови для початку якої вже на той момент склалися.  У вересні 1939 року було підписано угоду про дружбу та кордон із Німеччиною та секретні протоколи. За змістом згадані протоколи жодним чином не були сумісні з нормами міжнародного права, вони підривали авторитет та престиж СРСР.

   8 травня – День Пам’яті та Примирення. Пам’яті про мільйони людських життів, які Світ втратив у Другій світовій війні. Для всього Світу ці дні проходять під гаслом «Ніколи знову». І тільки Росія – під гаслом «Можем повторить».