Найпоетичнішим святом, яке широко відзначалося в Україні, слід вважати Івана Купала (Купайла). Починалось воно в ніч з 6 на 7 липня. (Насправді наші предки відзначали свято Купайла в найкоротшу ніч року з 23 по 24 червня).
Це день літнього сонцевороту, що збігається з Різдвом Івана Хрестителя. Ім'я святу дав Купало - язический бог земних плодів. Колись йому приносили в жертву хліб - головний дар української землі. Та вже багато літ цього бога ніхто не вшановує, про його божествену суть забули, а самого перетворили на опудало.
Головні атрибути свята - це Купало й Марена. Тому до цього свята молодь заздалегідь старанно готувалась: робили опудало, готували деревця (називали їх "Мареною" або "Купалом" ), плели з живих квітів вінки, збирали хмиз, готували кулі соломи на вогнище. За звичаєм, це дві уквітчані гілки, подібні до людських фігур. Довкола опудала молодь водить таночки та співає римтуальні купальські пісні.
Дівчата плетуть віночки з польових квітів й перед заходом сонця збираються на вигонах біля річок.
Увечері чи вже пізньої ночі пускають на воду сплетені ними вінки з прилаштованими запаленими свічками. Існує прикмета: якщо вінок пливе добре і свічка горить, то дівчина впродовж року вийде заміж, а якщо крутиться на місці - доведеться їй ще трохи подівувати. Якщо вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, з тієї сторони й прийде наречений дівчини.
Часто хлопці намагаються зловити вінки дівчат. Двійко заздалегідь домовляються про те, яким буде вінок. Кожна дівчина плете його так, щоб можна було впізнати: вплітали яскраву свічку, або велику квітку. Якщо хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважається доброю прикметою для їх подальшої спільної долі.
Хлопці приносять і щойно зрубану розлогу вербу. Це - Купайло, що поступово перетворюється у "Марену: "Коло Мареноньки ходили дівоньки..." Є й дещо пізніша традиція, коли роль Купайла виконує вродлива дівчина у вінку, що роздає вінки іншим дівчатам, які танцюють навколо неї та ворожать. Потім дівчата втікають від Купайла на воду - " заворожувати собі красу".Відтак настає найцікавіший для парубків, що притаїлися неподалік,
момент. Головне - не поспішати... Дічата роздягаються й, співаючи, обливаються водою. Після чого пускають на воду вінки й стежать: в який бік попливе, звідки й буде суджений.
У вечері, коли за обрієм ховалося сонце, а на небі з'являлися діаманти зірок, молодь збиралася на умовленому місці (здебільшого недалечко від річки, на узліссі чи вгаю) і навколо "маренки" починали водити хороводи. Обов'язково розкладається велике вогнище, через яке стрибають дівчата і хлопці поодинці або в парі.
Танцююче полум'я цього літнього вечора виглядає казково. Купальське вогнище згідно переказів має велику міфічну силу. Через купальське вогнище стрибапють всі, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення. Пари, які кохаються мають стрибати вдвох., що та пара, яка не розніме рук, перестрибуючи через багаття, згодом побереться.
А ще у ніч на Івана Купала цвіте папороть. Здавна були сміливці, що хотіли здобути її цвіт. Вважалося, що той, хто встигне зірвати жовту квітку, здобуде чарівну силу, яка допоможе знаходити закопані скарби, передбачати долю людини, лікувати хвороби.
Існує повір'я про цвіт папороті, котрий з'являється в купальську ніч. Згідно легенди: папороть цвіте лише одну коротькі мить найкоротшої у році ночі під Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила.Той хто має цвіт папороті, може розуміти мову будь-якого створіння, може бачити заховані в землю скарби. Володар заповітної квітки також міг у ніч напередодні Івана Купала бачити, як ходять лісом дерева й стиха розмовляти між собою. Але не варто розчаровуватись, не знайшовши квітки - насправді папороть не цвіте. В Україні росте безліч рослин, що можуть подарувати найбільше багатство - силу й здоров'я. Існує повірування, що зібрані в ніч на Івана Купала чи вранці з "іванівською" росою лікарські рослини мають особливу, надзвичайну силу. За народними легендами цілющі трави сіють русалки - потоплені дівчата, мавки - душі маленьких нехрещених дітей та інші духи природи. Вони ж доглядають за зіллям і знають, як і коли його вживати.
У день Івана Купала намагаються вмитися росою. Для цього потрібно встати якомога раніше, адже роса і трави набирають особливо живодайної сили саме до схід сонця. За Купалом прогнозують погоду: дощовий день - на неврожай. Якщо цього дня випала сильна роса, значить, буде добрий урожай на огірки.
Немає коментарів:
Дописати коментар