Лютий зиму видуває, весну чекає

   На зміну січню-просинцю поспішає лютий - останній місяць зими. У давнину його вважали ще останнім місяцем року. називали по-різному: січень - відсікає старий рік; межень - межа між зимиою і весною; сніжень і лютий - за снігопади і люті морози. Існує також назва - бокогрій. у другій половині місяця на осонні пригріває вже дужче, а з північного боку ще холодить.

   Зима не хоче покидати землю. довкола ще багато снігу, часто бувають хуртовини.
   Та сонце все вище, світить яскравіше, починає пригрівати дужче. Своєрідні прикмети лютого - це нестійкість, мінливість погоди: сильні вітри з морозами поступаються місцем відлигами. після хуртовини може раптом прогриміти, як улітку, грім, а потім знову приморозить. Стає сніг синюватим, а в повітрі чути запах весни, більш світла і тепла. Останні дні лютого звуть "весною світла". проте в різні роки лютий поводиться не однаково. Часом з'являються вже перші проталини, підсніжніки. Іншим разом хуртовина змінює хуртовину, але все одно з середини місяця морози зменшуються.
   У лютому прогріваються стовбури дерев, навколо них осідає сніг, темнішає. Помітно, як змінюється колір доріг, зменшується на них сніговий покрив. Вітер здуває сніг з пагорбів, оголює їх. Інколи тому й кажуть: лютий зиму видуває, весну чекає.
   Та вона ще не прийшла. Зима господарює...
   Чимало приказок і прислів'їв склав народ про цей місяць, пов'язав її прикмети:

• Спитає лютий, чи добре одягнений і взутий
• Ти, лютий, дми не дми, а стають довгі дні
• Лютуй не лютуй, а на весну брів не хмур
• Лютий сильний віхолами, а березень - капіжем
• Лютий зиму видуває, а березень ламає
• Лютневий сніг за золото дорожчий
• У лютому сонце на літо повертає, а зима - на мороз
• Коли лютий не студений, то березень про це погано думає
• Лютий воду пустить, а березень підбере
• Хоч у лютому морози дужі, та куца вже зима
• У лютого два друга - заметіль та хуга
• Лютий-бокогрій: один бік ведмедю нагрів, а у затінку мороз хапає на ніс
• У лютому сніг глибокий - хліб високий