Стрітення господнє

   Стрітення у перекладі з слов'янської означає "зустріч".

 Єпископ Феофан писав з цього приводу: "У особі

 Симеона весь Старий Заповіт, неспокутуване

 людство, з миром відходить у 

вічність, поступаючись місцем християнству... "

   Як відомо, на порозі Єрусалимського храму , у який щаслива мати на сороковий день після народження принесла своє дитя, а їх зустрічав Симеон.

Старій людині, яка прожила довге і праведне життя, Богом було обіцяно, що він не побачить смерті, поки не зустріне Спасителя, який прийде здійснити справу примирення і перетворення світу. Разом з Симеоном про цю радість, як відомо, свідчила і Анна-пророчиця - благочестива жінка восьмидесяти чотирьох років, що служила Богу постом і молитвою день у день і ніч усі довгі роки свого вдівства. І вона упізнала  христа і, підійшовши, славила його і говорила про нього всім в Єрусалимі.

   Так здійснилися надії не тільки Старого заповіту, а й усього людства від початку світу, на те, щоб прийшов господь, і прийшов порятунок, прийшла віра, яку ніяке горе, ніякі страхіття земні не можуть погасити, тому що Спаситель вже серед нас, і ніхто не вирве нас з любові його.

   Разом з тим свято Стрітення несе на собі печать скорботи. Симеон, що сповістив пришестя Господнє, приніс Божій матері, яка ні про що не відала, і страшну звістку про те, що серце її буде пронизане страшним болем, а страждання будуть безмірними.

   Через 33 роки біля Хреста Господнього на Голгофі вона переживе всю скорботу і жах матері, що побачила свого сина прикутого до хреста неправедним судом і ненавистю тих людей, заради яких він жив. Бачитиме, як годинами з нього витікає життя, і нарешті, прийме його мертвим у свої обійми. Скільки матерів на світі, у яких дітей відняла хвороба або жорстока війна, можуть зрозуміти цю скорботу...

   Стрітення - це ще свято зустрічі людської душі з Богом. така зустріч відбувається у житті кожного, і дуже важливо не пропустити її, відповісти на заклик, щоб світло цієї зустрічі горіло все життя, освячуючи життєвий шлях і світячи іншим.

   Добре, коли зустріч з Христом відбувається у юнацькому віці. Тоді світло її допомагає людині протягом усього життя, дає цьому життю потрібний напрям, не дозволяє заблукати у теренах гріха і порока. Тоді і старість наповнена радісним очікуванням нової зустрічі зі Спасителем, а не гірким жалем про втрачену молодість або безцільно прожите життя. 

   Незважаючи на раннє походження, це свято до VI століттявідзначалося не так урочисто. У 528 році, при імператорові Юстиніані (527-565), в Антиохію прийшло лихо - землетрус, від якого загинуло багато народу. За цим  нещастям прийшло інше. У 544 році стався мор, що забирав щодня по кілька тисяч осіб. Коли ж у день Стрітення Господня були проведені всеношна служба і хресний хід, біди у Візантії припинилися. На знак вдячності Богові, Церква у 544 році встановила святкувати Стрітення Господнє урочисто.

   За народним уявленням, цього дня зима з літом зустрічається. 

   Зиму, стару, сиву й зігнуту, попід руки веде Дід Мороз. Натомість літо - весела вродлива дівчина. У зими одяг подертий, хустка на голові в дірках, торба за плечима порожня, а в літа одяг новий, гарний, квітами мережаний, а в руках - сніп пшениці.

   Зустрічаючись на дорозі, стара баба-зима та молода дівчина-весна жартують і бажають одне одному здоров'я. літо жартома дорікає зимі: "Я оце робила й працювала, а ти поїла й попила!". Вони сперечаються, кому слід піти далі, а кому - вернутися. Якщо цього дня до вечора потеплішає, значить літо перемогло в цій суперечці, а якщо стане холодно, значить, поки що більше пощастить зимі.

   Цьогодня господарі ворожать на майбутній урожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном за поріг. Якщо зранку зерно вкрите росою, значить, урожай буде добрий, а якщо роси немає, значить, поганий.

   За старих часів прийнято було в цей день святити воду в церкві, а також свічки. ці свічки вважалися оберегом від грози - їх запалювали саме під час грому й грози для захисту людей і тварин. Саме тому ще одна назва свята - Громниця. По поверненні з церкви після освячення свічок запалювали їх, вважаючи, що це допоможе уникнути весняних повенів і суворих морозів. Посвячену воду найкраще набирати в ще не використаний, новий посуд. ця вода, за народними уявленнями, має надзвичайну магічну силу, вона є цілющою, у першу чергу від пристріту. не тільки людей можна лікувати цією водою, але й худобу, тпицю, бджіл.

   Посвячену на Стрітення свічку давали небіжчику в руки під час читання вхідної молитви.

   Народні прикмети

• Якщо цього дня  погода ясна й тиха, значить, будуть добре родити зернові й меду багато буде
• Якщо цього дня дме сильний вітер, значить, рік буде поганий на врожай
• Якщо в цей день відлига, значить, весна буде пізньою
• А якщо ж піде сніг, то весна буде довга й дощова.