ДРУГА ПРЕЧИСТА

Повна назва – свято Різдва Пресвятої Богородиці. За церковними переказами, Богородиця народилася за тих часів, коли релігія була в занепаді, усе більшого поширення набували забобони, моральні сили люду танули з кожним роком. Люди навіть і самі усвідомлювали, що необхідна якась надзвичайна подія, безпосереднє втручання Бога в земні справи, щоб урятувати духовність.

І Син Божий вирішив прийняти людську подобу, щоб мати можливість прийти на землю й урятувати людство від гріхів. Марія була обрана на роль матері Ісуса Христа, оскільки була дуже благочестива. Вона слухняно навчалася в монастирі, сумлінно вивчала Святе Письмо, а отже, якнайкраще підходила для виконання такої важливої місії:

Матір, Матір пречистая –

Зірка в небі пресвятая!

Спасителька для нас, грішних,

Визволить нас від мук вічних!

Отже Різдво Богородиці святкується як день, коли почали здійснюватися заходи Божі щодо спасіння роду людського від диявольських витівок.

Народний календар має суттєву відмінність: ті чи інші господарські роботи, біологічні зміни в природі чи обрядові дії визначаються не числами, а часовою відстанню між святами. Скажімо, Великий піст триває від Різдва до Великодня. Осінній час вимірювали від першої до другої Пречистої, від другої до Здвиження, од Здвиження до Покрови тощо. Селяни добре знали, що збирати калину і заготовляти чарівне зілля можна лише в період між першою та другою Пречистими. Цим терміном визначали й осінню сівбу зернових.

         Друга Пречиста, тобто свято Різдва Пресвятої Богородиці, припадає на 21 вересня. Його в народі називають «осениною». Є ще й третя Пречиста – так звана «зимова» (4 грудня).

         З другою Пречистою безпосередньо пов’язана давня обрядодія – день Рожениць, або свято Роду-Рожаниць, котра збереглася ще з дохристиянських вірувань. Стосовно її походження існує кілька думок. Одні вчені вважають, що цей обряд пов'язаний з молінням до Богородиці, аби вона посприяла бездітним жінкам обзавестись немовлятами. З цієї нагоди замовлялась божа служба в церкві, після якої жінки запрошували до своїх осель на обід бідних людей, «щоб молилися Богородиці за їхніх дітей».

         У цьому варіанті чітко простежується християнський вплив. Натомість мають рацію ті дослідники, котрі вважають, що свято Роду-Рожаниць пов’язане з дайбозькими віруваннями – подякою «польним духам», себто опікунам нив та врожаю, дідам-ладам, котрі спочатку засівали і пророщували зерно, а потім поливали. Не випадково у давнину ритуальними стравами для «польних духів» була кутя з медом та маком, яка виставлялась на вікнах.

         З другою Пречистою пов'язаний останній термін заготівлі чарівного зілля. Вважалося, що зібрані між Пречистими приворотні трави мали особливу властивість привертати хлопця до дівчини (чоловіка до жінки) і навпаки. Тим-то і зумовлені останні походи по калину і барвінок. Однак дітям забороняли ходити польовими та лісовими дорогами, бо «на них вужі сушаться».

         З цього дня вже можна було засилати сватів до дівчат. «Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста». Для пасічників це був останній термін підготовки (утеплення) вуликів на зиму, а власники овець удруге завершували їх стрижку.

         Під цю пору помітно псується погода, частіше гостять похмурі дні, тому й мовиться:

·        Прийшла перша Пречиста – одягла природа намисто, прийшла друга Пречиста – взяла комара нечиста, прийшла третя Пречиста – стала діброва безлиста.

·        Прийшла Пречиста – на дереві чисто, а прийде Покрова – на дереві голо.

·        Внесе нечиста – не винесе й Пречиста.

До другої Пречистої вже годилося повністю викопати бульбу («Пречиста, - казали з цього приводу, - картопля чиста») і засіяти пухку землю житом, бо «перша Пречиста жито засіває, а друга – дощем поливає».